ВИЩА РАДА СУДДІВ
ПРАВИЛА НАЦІОНАЛЬНОГО ІНСТИТУТУ СУДДІВ
Затверджено: 24/08/2005
Дата набрання чинності: 20/09/2005 (дата публікації в Офіційному віснику Румунії, Частина I, № 850)
ГЛАВА I
Загальні положення
Стаття 1.
(1) Нормативно-правовою основою для заснування й діяльності Національного інституту суддів (далі – «Інститут») є Закон «Про судоустрій» № 304/2004, що регулює статус суддів і прокурорів (далі – «Закон про судоустрій»), Закон «Про Вищу раду суддів» № 317/2004, що регулює діяльність Вищої ради суддів (з наступними поправками й доповненнями), і його Внутрішні правила, викладені нижче.
(2) Інститут є державною установою, діяльність якої координує Вища раду суддів.
(3) Інститут є юридичною особою, розташованою в м. Бухаресті.
(4) Інститут здійснює відповідно до закону початкову професійну підготовку суддів і прокурорів, підвищення кваліфікації діючих суддів і обвинувачів, а також підготовку викладачів.
(5) Інститут не є частиною національної системи освіти і тому не підпадає під дію законодавства, що регулює питання акредитації вищих навчальних закладів і визнання дипломів про закінчення вищої школи.
ГЛАВА II
Організаційна структура інституту
Стаття 2.
(1) Інститут має таку організаційну структуру:
a) керівництво;
b) факультет початкової підготовки;
c) факультет безперервної освіти;
d) факультет підготовки викладацьких кадрів;
e) фінансово-адміністративний департамент.
(2) Підрозділи, згадані в п. (1), виконують свої завдання в тісній співпраці. Їхній штат виконує свої обов'язки згідно з відповідними посадовими інструкціями, складеними керівником відділення й затвердженими директором Інституту.
ГЛАВА III
Керівництво Інституту
Стаття 3.
Керівництво Інститутом здійснюють його керівні органи: Наукова рада, директор, два (2) заступники директора й виконавчий директор.
Стаття 4.
(1) Наукова рада формується із тринадцяти (13) членів, до числа яких входить один суддя Вищого касаційного суду (далі – «Верховний Суд»); один прокурор із прокуратури при Верховному Суді; один суддя з Бухарестського апеляційного суду; один прокурор із прокуратури при Бухарестському апеляційному суді; троє (3) викладачів – по одному від юридичного факультету Бухарестського університету, юридичного факультету Університету ім. Александру Йоана Кузи в м. Яси і юридичного факультету Університету ім. Бабеша і Бояї в м. Клуж-Напока; троє (3) представників, обраних від викладацького складу Інституту; один представник від слухачів; один представник від заснованих на основі закону професійних об’єднань суддів і прокурорів; і директор Інституту.
(2) Члени Наукової ради обираються на строк три (3) роки, з можливістю переобрання, за винятком представника від слухачів, що обирається на строк один (1) рік.
(3) Засідання Наукової ради, залежно від обставин, може бути скликане на вимогу директора Інституту або однієї третини (⅓) його членів, або Педагогічною радою, або Вищою радою суддів.
(4) Головує на засіданні Наукової ради директор Інституту або, в разі його відсутності, один зі членів Наукової ради, призначений директором.
Стаття 5.
(1) Кожен суддя і прокурор обирається до складу наукової ради з трьох (3) кандидатур, запропонованих Вищій раді суддів колегіальними керівними органами судів і прокуратур, згаданих в статті 4 (1).
(2) Кандидатури трьох (3) викладачів – від юридичного факультету Бухарестського університету, юридичного факультету Університету ім. Александру Йоана Кузи в м. Яси і юридичного факультету Університету ім. Бабеша і Бояї в м. Клуж-Напока – висувають, на запит Інституту, деканати зазначених трьох юридичних факультетів за три (3) місяці до закінчення терміну перебування викладача на посаді.
(3) Представників від викладацького складу Інституту обирають таємним голосуванням на загальних зборах працівників, що їх скликає і очолює директор Інституту.
(4) Представника від колективу слухачів обирають таємним голосуванням на загальних зборах працівників, що їх скликає і очолює директор Інституту. Вибори представника провадять протягом тридцяти (30) днів після початку навчального року.
(5) Представника від заснованих на підставі закону професійних об’єднань суддів і прокурорів призначає Вища рада суддів із числа кандидатів, висунутих від цих об’єднань, виходячи з установлених у резолюції Вищої ради суддів критеріїв відбору і після належних консультацій з усіма професійними об’єднаннями, заснованими на підставі закону.
Стаття 6.
(1) Інститут, діючи відповідно до даних Правил, направляє Вищій раді суддів листа з проханням про призначення нових членів не пізніше трьох місяців до закінчення терміну повноважень діючих членів.
(2) Критерії відбору, згадані в п. 5 статті 5, підлягають установленню протягом тридцяти (30) днів після публікації цих Правил в Офіційному віснику Румунії, ч. I.
(3) Представника професійних об’єднань, заснованих на підставі закону, призначають протягом тридцяти (30) днів до закінчення терміну, згаданого в пункті (2).
Стаття 7.
(1) Наукова рада ухвалює рішення з усіх питань організації й діяльності Інституту.
(2) Науковій раді має такі прерогативи:
a) затверджувати програми курсів початкової підготовки й безперервної освіти суддів і прокурорів, що їх Інститут, залежно від обставин, здійснює самостійно або координує;
b) подавати пропозиції Вищій раді суддів щодо щорічного числа слухачів Інституту, дати й місця проведення вступного іспиту в Інститут, списку тем і рекомендованої літератури для вступного іспиту, а також навчальної програми для слухачів;
c) подавати пропозиції Вищій раді суддів щодо програми навчання суддів і прокурорів;
d) подавати пропозиції Вищій раді суддів щодо призначення й звільнення з посади директора й заступників директора Інституту;
e) підтримувати призначення й звільнення з посади юристів, прирівняних до суддів;
f) подавати пропозиції Вищій раді суддів щодо свого штатного розкладу, порядку звітності й вакансій в Інституті;
g) подавати відповідно до закону пропозиції Вищій раді суддів щодо призначення членів приймальних екзаменаційних комісій, комісій з оцінки екзаменаційних робіт і комісій з розгляду скарг для проведення таких іспитів: приймальних іспитів ув Інститут, іспитів з метою зарахування до лав судових посадових осіб, підсумкового іспиту при призначенні на посаду, при переведенні слухачів на наступний етап навчання, при призначенні суддів і прокурорів на керівні посади;
h) затверджувати проект бюджету Інституту;
i) затверджувати Правила внутрішнього розпорядку гуртожитку для слухачів, і Правила бібліотеки Інституту;
j) подавати пропозиції Вищій раді суддів щодо внесення поправок до Правил Інституту;
k) затверджувати план заходів міжнародної співпраці Інституту.
(3) Наукова рада ухвалює рішення з будь-яких інших питань, які стосуються до організації й діяльності Інституту, відповідно до порядку, передбаченого законом, Правилами або Вищою радою суддів.
Стаття 8.
(1) Засідання Наукової ради вважаються правочинними в разі присутності двох третин (⅔) її членів, при цьому її рішення вважаються прийнятими, якщо за них проголосувала більшість присутніх.
(2) Засідання Наукової ради можуть бути черговими й позачерговими.
(3) Наукова рада провадить чергові засідання щомісяця.
(4) Хід засідання підлягає занесенню до протоколу засідання, який підписують усі, хто в ньому брав участь.
(5) Рішення Наукової ради підписує директор Інституту або, у відповідному випадку, член Наукової ради, що головував на засіданні.
Стаття 9.
(1) Педагогічна рада є дорадчим органом при Науковій раді Інституту.
(2) До складу Педагогічної ради входить директор і заступники директора Інституту, завідувачі кафедр, старші викладачі й двоє (2) представників від кураторів практики – один від групи, відповідальної за практику суддів, і один – прокурорів.
(3) Двох (2) представників від групи кураторів практики обирають щорічно на загальних зборах своїх колективів, які скликає й на яких головує директора Інституту.
Стаття 10.
Педагогічна рада Інституту аналізує й направляє пропозиції щодо:
a) освітньої політики Інституту;
b) навчальних планів і програм з кожного предмета, включеного до курсу початкової підготовки;
c) предметів і тем, включених у програму безперервної освіти суддів і прокурорів;
d) моделей організації курсу початкової підготовки й безперервної освіти, а також заходів, ужиття яких вимагає реалізація освітньої політики Інституту;
e) будь-яких інших питань, пов’язаних з навчальною діяльністю Інституту.
Стаття 11.
(1) Педагогічна рада збирається щомісяця або частіше, за потреби, на вимогу директора Інституту або принаймні однієї третини (⅓) його членів.
(2) Збори Педагогічної ради вважаються правочинним в разі присутності на них принаймні половини (½) її членів плюс один, і може ухвалювати рішення більшістю голосів присутніх.
(3) На зборах Педагогічної ради головує особа, що її обирають із цією метою їхні учасники на початку зборів.
(4) Хід зборів Педагогічної ради підлягає занесенню до протоколу зборів, що відтак підписують усі учасники.
(5) Рішення Педагогічної ради підписує голова зборів.
Стаття 12.
(1) Директора і заступників директора Інституту, на пропозицію Наукової ради Інституту, призначає на посаду на три (3) роки Вища рада суддів із числа професійних юристів, що входять до викладацького складу Інституту, або з числа суддів, прокурорів чи професорсько-викладацького складу акредитованих у законному порядку юридичних факультетів.
(2) Директор і заступники директора Інституту можуть бути звільнені з займаних посад тільки на підставах і в порядку, передбаченому в статті 50 Закону «Про судоустрій», з наступними виправленнями й доповненнями.
(3) Виконавчого директора Інституту призначають і звільняють з посади відповідно до закону.
Стаття 13.
(1) Директор Інституту має такі виняткові повноваження:
a) керувати поточною діяльністю Інституту;
b) скликати чергові й позачергові засідання Наукової ради й формувати попередній порядок денний таких засідань;
c) представляти Інститут у його зносинах з органами й установами державної влади, юридичними й фізичними особами в Румунії й за кордоном;
d) давати дозвіл на витрачання грошових сум із коштів, асигнованих Інститутові;
e) своїм рішенням призначати й звільняти з посади працівників Інституту відповідно до закону;
f) видавати вказівки на виконання рішень, що їх ухвалює Наукова рада Інституту.
(2) Директор Інституту виконує й інші обов'язки, передбачені законом або Правилами, або ж установлені Вищою радою суддів чи Науковою радою Інституту.
(3) Директор Інституту може делегувати частину своїх повноважень заступникам директора.
Стаття 14.
(1) Заступники директора Інституту мають наступні основні повноваження:
a) забезпечувати дотримання вимог навчальних програм і правил внутрішнього розпорядку;
b) забезпечувати розробку проектів навчальних програм, а також методик і методів навчання суддів і прокурорів;
c) курирувати діяльність підрозділів, переданих у сферу їхньої відповідальності директором Інституту;
d) забезпечувати розробку пропозицій щодо штатної структури та порядку звітності;
e) забезпечувати розробку планів міжнародної співпраці Інституту;
f) забезпечувати виконання заходів, спрямованих на підтримку зв’язків з органами й установами державної влади, румунськими й іноземними експертами, а також іноземними представництвами в Румунії, з метою відстоювання інтересів Інституту у зносинах із ними;
g) забезпечувати розвиток зв’язків Інституту з засобами масової інформації й громадськістю;
h) забезпечувати належні умови для організації прийому відвідувачів керівництвом Інститутом.
(2) Заступники директора можуть виконувати й інші обов'язки, передбачені законом, Правилами, або покладені на них Вищою радою суддів, Науковою радою при директорі Інституту.
(3) Директор Інституту своїм рішенням визначає коло обов'язків, покладених на кожного заступника директора.
Стаття 15.
(1) Виконавчий директор керує діяльністю фінансово-адміністративного відділу Інституту.
(2) Обов'язки виконавчого директора визначає своїм рішенням директор Інституту.
ГЛАВА IV
Факультет початкового навчання
Стаття 16.
(1) Початкове навчання слухачів здійснюється згідно з 2-річним планом. Після закінчення першого року навчання слухачі можуть вибирати, зважаючи на отримані бали й наявні вакансії, затверджені Вищою радою суддів, чи будуть вони спеціалізуватися як судді або як прокурори.
(2) Програма підготовки слухачів розробляється викладацьким складом Інституту, у межах кожної кафедри, і представляється на затвердження Науковій раді Інституту.
(3) Наукова рада подає програму підготовки, згадану вище в пункті (2), Вищій раді суддів для остаточного затвердження.
Стаття 17.
(1) Перший рік навчання для слухачів має за мету поглиблене засвоєння знань, потрібних суддям і прокурорам, відповідно до програми підготовки.
(2) Кількість спеціалізованих лекцій і семінарів з кожного предмета закріплюється в навчальному плані відповідно до затвердженої програми курсу.
(3) Навчальний план ґрунтується на програмі курсу вивчення кожного предмета й містить відомості про теми й підтеми, а також кількість годин, виділених на кожну з них.
(4) Бал, що виставляється слухачеві з кожного предмета наприкінці першого року навчання, є середнім балом його оцінок, виставлених за участь у семінарах протягом року, і оцінки, отриманої на перевідному іспиті.
(5) Підсумковий бал за результатами першого року навчання є сумою середніх балів, отриманих із кожного предмета відповідно до методики, описаної в пункті (4) вище.
Стаття 18.
(1) Другий рік навчання слухачів являє собою поєднання практики в судах і органах прокуратури під орудою кураторів практики й аудиторних занять, передбачених навчальними планами Інституту.
(2) Кураторами практики є судді й прокурори з викладацького складу Інституту. Кураторів за рекомендацією Наукової ради призначає Вища рада суддів.
(3) Слухачі другого року навчання, паралельно із проходженням практики, продовжують курс початкового навчання на основі модульного підходу, що має на увазі аудиторні заняття здебільшого практичній спрямованості.
(4) Після закінчення кожного періоду практики й опанування аудиторного модуля слухачі другого року навчання складають проміжні іспити відповідно до графіка проходження практики й навчальних планів.
(5) Бал, що виставляється слухачам за підсумками другого року навчання, є середнім балом за результатами проміжного тестування, організованого відповідно до пункту (4), і курсу початкового навчання.
Стаття 19.
(1) Викладачі дотримуються затверджених програм і графіків навчання. Директор Інституту може, як виняток, зі схвалення наукової ради вносити зміни в графік або курс або заміняти викладачів.
(2) З метою забезпечення уніфікації навчання слухачів викладачі кожної кафедри або дисципліни проводять наради щомісяця або, за потреби, на вимогу завідувача кафедри або старшого викладача.
Стаття 20.
(1) Викладачі оцінюють навчання слухачів, виставляючи їм бали або кваліфікаційні оцінки в індивідуальному листку спостереження.
(2) Критерії оцінки рекомендує Педагогічна рада й затверджує Наукова рада.
(3) Наприкінці кожного семестру навчання або періоду практики бали й кваліфікаційні оцінки підсумовуються й ураховуються при обчисленні середнього бала за підсумками курсу навчання.
(4) Мінімальний бал для переведення на наступний етап навчання по закінченні кожного семестру дорівнює п’яти (5,00).
(5) Бали й кваліфікаційні оцінки, отримані в ході окремих семестрів навчання й періодів практики оскаржені бути не можуть. Слухачі можуть вимагати повторного складання письмових тестів протягом сорока восьми (48) годин після оголошення їхніх результатів ув Інституті.
(6) Іспит або тест, за які кандидати не одержали мінімального бала, передбаченого в пункті (4), можуть бути перескладені один раз, на наступній плановій екзаменаційній сесії Інституту. Нескладення повторного іспиту або тесту є підставою для відрахування з Інституту за рішенням Наукової ради.
Стаття 21.
Наукова рада раз на квартал або як буде потреба аналізує процес навчання й проходження практики, беручи при цьому огляд і на думку самих слухачів.
ГЛАВА V
Факультет безперервної освіти
Стаття 22.
Факультет безперервної освіти організується й діє відповідно до Правил організації й оцінки результатів безперервної освіти суддів і прокурорів, затверджених постановою Вищої ради суддів.
Стаття 23.
Програму безперервної освіти суддів і прокурорів на наступний рік Інститут розробляє щорічно і не пізніше листопада поточного року подає її для затвердження Вищій раді суддів.
Стаття 24.
Інститут координує безперервну освіту суддів і прокурорів, що її організують апеляційні суди й відділи прокуратури при них, аналізуючи й затверджуючи предметний зміст курсів, забезпечуючи інформаційними матеріалами й здійснюючи навчання викладачів.
ГЛАВА VI
Факультет підготовки викладачів
Стаття 25.
Інститут забезпечує підготовку викладачів відповідно до положень статті 93 (1) Закону «Про судоустрій», з наступними змінами й доповненнями.
Стаття 26.
Відбір кандидатів на заміщення вакантних посад викладачів здійснює комісія, засновувана в Інституті за рішенням Наукової ради, з використанням публічної й прозорої процедури, заснованої на об'єктивних критеріях, що є частиною стратегії забезпечення Інституту викладацькими кадрами, затвердженої Вищою радою суддів.
Стаття 27.
(1) Після завершення курсу підготовки й підсумкової оцінки викладачів, Наукова рада пропонує Вищій раді суддів кандидатури викладачів для призначення на посаду.
(2) Як виняток, Наукова рада може залучати до програм безперервної освіти й інших викладачів, аніж ті, кого було призначено відповідно до описаного вище порядку, без зволікання вносячи до Вищої ради суддів пропозицію про їх затвердження.
Стаття 28.
Викладацький склад Інституту може проходити курси підвищення педагогічної кваліфікації.
ГЛАВА VII
Фінансово-адміністративний відділ
Стаття 29.
Фінансово-адміністративний відділ складається з наступних підрозділів:
a) служби фінансового планування й бухгалтерського обліку;
b) відділу кадрової роботи;
c) канцелярії й адміністративно-господарської служби;
d) служби документообігу.
Стаття 30.
На службу фінансового планування й бухгалтерського обліку покладено такі обов'язки:
a) забезпечувати неспинну роботу фінансових і облікових служб в Інституті;
b) залучати Інститут, включно з директором – за допомогою візування підписом виконавчого директора або ж особи, що його заступає, до всіх операцій з активами й пасивами;
c) здійснювати фінансове планування, операції з доходами й видатками, а також стягнення дебіторської заборгованості, планувати фонд платні й забезпечувати будь-які інші фінансові й бухгалтерські послуги, передбачені законом;
d) організовувати й контролювати діяльність з керування та обліку активів і пасивів Інституту;
e) вести облікову й адміністративну документацію, пов’язану з фінансовою та обліковою діяльністю Інституту;
f) виконувати будь-які інші обов’язки фінансового та облікового характеру, передбачені законом або встановлені керівництвом Інститутом.
Стаття 31.
На відділ кадрової роботи покладено наступні обов'язки:
a) провадити перевірку кандидатів на вакантні посади юристів, прирівняних до суддів, або на посади адміністративних працівників і державних службовців в Інституті;
b) забезпечувати умови й контролювати дотримання норм оплати праці;
c) регулярно вносити відповідні записи в трудові книжки і облікові справи працівників;
d) готувати й вести оцінні листки службовців;
e) готувати та обліковувати документи про декларування особистої зацікавленості й індивідуального майна, а також інших декларацій, які працівники, прирівняні до суддів, і державні службовці повинні заповнювати за законом;
f) пропонувати зміни до штатної структури й порядку звітності;
g) виконувати будь-які інші дотичні до людських ресурсів обов’язки, покладені на нього керівництвом Інституту.
Стаття 32.
На канцелярію й адміністративно-господарську службу покладено наступні обов’язки:
a) вести облік слухачів;
b) готувати академічні довідки, перевіряти відвідування занять і складати інші звіти про навчання слухачів, відвідуваність й закінчення інституту, та видавати свідоцтва слухачам курсу професійної підготовки;
c) одержувати й розподіляти вхідну кореспонденцію й готовити проекти вихідної кореспонденції, візованої директором або заступниками директора Інституту;
d) архівувати документи, отримані або підготовлювані Інститутом, і відповідати за зберігання й схоронність таких;
e) пересилати в інші відділи й служби відомості й документи, яких ті потребують для виконання власних обов’язків;
f) виконувати адміністративні завдання, стосовні до постачання і належного керування майном Інституту;
g) виконувати завдання для забезпечення відповідних умов роботи в Інституті, гарантувати дотримання норм безпеки праці, схоронності майна й протипожежних правил у приміщенні Інституту, відповідно до закону;
h) виконувати будь-які інші завдання, передбачені законом або встановлені керівництвом Інституту.
ГЛАВА VIII
Персонал
РОЗДІЛ I
Загальні положення
Стаття 33.
Інститут комплектується наступними категоріями кадрів:
a) судді й прокурори;
b) юристи, прирівняні до суддів;
c) державні службовці;
d) допоміжний персонал;
e) викладацький склад з акредитованих відповідно до закону вищих навчальних закладів.
Стаття 34.
(1) Викладацький склад Інституту, як правило, комплектується кадрами із числа діючих суддів і прокурорів, які можуть бути відряджені в Інститут з їхньої власної згоди та зі схвалення Наукової ради, у порядку, передбаченому законом.
(2) Для реалізації своїх навчальних програм Інститут може використовувати, відповідно до вимог закону, викладачів акредитованих юридичних факультетів, а також румунських і іноземних фахівців і юристів, згаданих у статті 86 (1) Закону про судоустрій, зі змінами й доповненнями.
(3) Викладацький склад Інституту забезпечує здійснення програм початкового навчання, безперервної освіти суддів і прокурорів, і програм підготовки викладачів, згідно з затвердженими навчальними планами.
Стаття 35.
(1) Юристи, прирівняні до суддів, виконують організаційні й навчальні завдання на факультетах початкового навчання, безперервної освіти та підготовки викладачів.
(2) Праця викладачів Інституту оплачується погодинно, беручи до уваги кількість годин (лекційних і семінарських), щомісячної валової платні судді Верховного Суду й щотижневого викладацького навантаження, передбаченого статтею 80 (2) Закону про викладацьку професію № 128/1997 р. у частині регулювання праці викладацького складу, з наступними змінами й доповненнями.
(3) Співробітники, згадані в пункті (1) вище, мають ті ж законні права й зобов’язання, що й судді та прокурори.
Стаття 36.
(1) Вакантні посади державних службовців заповнюються відповідно до вимог Закону «Про державних службовців» № 188/1999, з наступними змінами й доповненнями.
(2) Відкриття вакансій на допоміжні посади здійснюється відповідно до вимог Кодексу законів про працю.
(3) Всі працівники управлінського складу, юристи, прирівняні до суддів, державні службовці й допоміжний персонал несуть відповідальність за свою роботу згідно з чинними нормами Кримінального кодексу, дисциплінарними правилами і положеннями Цивільного кодексу.
Стаття 37.
Праця позаштатних працівників Інституту оплачується відповідно до закону.
РОЗДІЛ II
Кандидати на вакантні посади юристів, прирівняних до суддів
Стаття 38.
(1) Виконавчу посаду в штатному розкладі юристів, прирівняних до суддів, на факультеті підготовки суддів може обійняти будь-який кандидат, що відповідає вимогам статті 13 (2) (a)–(e) Закону «Про судоустрій», з наступними змінами й доповненнями, який успішно склав іспит в Інституті.
(2) Юристи, прирівняні до суддів, що відповідають вимогам пункту (1) вище, призначаються на посаду рішенням директора Інституту.
Стаття 39.
(1) Для складання іспиту претенденти подають наступні документи:
a) посвідчення особи (копія);
b) свідоцтво про народження й (у відповідних випадках) дозвіл на вступ у шлюб (копії);
c) диплом юридичного факультету й вкладку до диплома (копії);
d) довідка про судимість;
e) довідка про сплату податків;
f) стандартна заява;
g) коротка біографія;
h) трудова книжка або інші документи, що підтверджують стаж роботи в юридичній сфері (копія);
i) квитанція про сплати екзаменаційного збору;
j) дві (2) фотографії на документи.
(2) Копії зазначених вище документів засвідчуються нотаріально.
(3) Кандидати також додають характеристику професійних й моральних якостей з попереднього місця роботи. Кандидати без стажу подають характеристику з останнього місця навчання.
(4) До пакета документів, що кандидат подає разом зі своєю заявою, також додається медична довідка, видана дільничним лікарем, що підтверджує його придатність до заняття шуканої посади.
Стаття 40.
(1) Кандидати складають письмовий тест з іноземної мови на їхній вибір (французької або англійської), письмовий тест з права й проходять співбесіду.
(2) Пропозиції щодо тем і списку рекомендованої літератури для іспиту, дати й місця проведення іспиту, складу екзаменаційних комісій, кількості вакантних місць і розміру екзаменаційного збору вносить директор і затверджує Наукова рада Інституту.
(3) Повідомлення про дату й місце іспитів, кількість вакантних місць і крайній термін подання заяв, а також про розмір екзаменаційного збору розміщається для зацікавлених осіб в Інституті, у засобах масової інформації й на веб-сторінці Інституту принаймні за 30 (тридцять) днів до дня іспиту. Теми іспиту й список рекомендованої літератури перебувають на веб-сайті Інституту від дня повідомлення про дату іспитів до останнього дня іспитів.
(4) Стандартні бланки для заяв на складання іспитів мають бути в наявності у відділі кадрової роботи Інституту принаймні за 15 (п'ятнадцять) днів до дня іспитів.
(5) Наукова рада призначає склад екзаменаційної комісії й комісії з розгляду скарг.
Стаття 41.
(1) Екзаменаційна комісія готує три (3) тематичні комбінації для тесту з іноземної мови й подає їх в окремих запечатаних конвертах за один день до початку складання іспитів.
(2) Зазначені три (3) запечатані конверти вповноважений екзаменаційної комісії доставляє в екзаменаційну аудиторію в день проведення іспиту.
(3) Представник кандидатів навмання вибирає один із цих трьох конвертів, після чого уповноважений його розпечатує й представляє екзаменаційній комісії. Потім той самий уповноважений повідомляє екзаменаційну тему, а також час початку й закінчення іспиту. Тривалість письмового тесту з іноземної мови дорівнює двом (2) годинам з моменту оголошення теми.
(5) Допуск кандидатів в екзаменаційну аудиторію здійснюється за списком для кожної з аудиторій і по пред’явленню посвідчення особи. Після завершення перевірки й доти, доки екзаменаційну роботу не буде здано, посвідчення особи кожного кандидата перебуває на його столі. Присутність кандидата відзначається проти його імені в списку екзаменованих.
(6) Кандидати, відсутні під час розпечатування конвертів, втрачають право на складання іспиту.
(7) До оголошення екзаменаційних тем кандидати пишуть своє прізвище й ім'я на першій сторінці, у кутку, що потім згинається й опечатується штампом Інституту.
(8) Упродовж усього письмового тесту з іноземної мови єдиним, хто має право входити в екзаменаційні аудиторії, є члени екзаменаційної комісії, чергові в аудиторії й особи, вповноважені проставити штамп Інституту в кутку першої сторінки екзаменаційного аркуша.
(9) Для виконання письмового тесту кандидати одержують аркуші паперу, що мають штамп Інституту. Кандидати можуть користуватися тільки чорнильною або кульковою авторучкою із синім кольором чорнила.
(10) Після закінчення часу, передбаченого в пункті (4), черговий в аудиторії збирає під розписку екзаменаційні роботи в тому порядку, в якому їх здають кандидати, а потім передає їх екзаменаційній комісії, яка відзначає кожну екзаменаційну роботу в списку.
(11) У разі проведення письмового іспиту в кількох аудиторіях для кожної аудиторії складається окремий список зданих екзаменаційних робіт.
(12) Екзаменаційна робота вважається зданою за правилами тільки після того, як черговий в аудиторії її звірить, а кандидат розпишеться в списку екзаменаційних робіт.
(13) Жоден кандидат не має права виходити з аудиторії протягом іспиту. У виняткових випадках кандидат може вийти з аудиторії в супроводі чергового в аудиторії.
(14) Шахрайство на іспиті, при наявності його доказу, є підставою для вигнання з іспиту. У такому випадку черговий в аудиторії складає протокол про відповідне порушення, зазначаючи в ньому вжиті заходи, і наносить напис "ШАХРАЙСТВО" на екзаменаційну роботу. Протокол про порушення направляється кандидатові й екзаменаційній комісії.
(15) Для успішного складення письмового тесту з іноземної мови кандидатові треба набрати принаймні сім (7) балів з десяти (10).
(16) Результати іспиту вивішуються в головному корпусі Інституту й публікуються на веб-сайті.
(17) Кандидати, яких не задовольняє оцінка, отримана на письмовому екзамені з іноземної мови, може її оскаржити, подавши заяву до відділу кадрової роботи Інституту не пізніше сорока восьми (48) годин після оголошення результатів.
(18) Для повторної перевірки куток сторінки екзаменаційної роботи з ім'ям кандидата запечатується знову.
(19) Комісія з розгляду скарг ухвалює рішення зі скарги протягом сорока восьми (48) годин після її подання. Оцінка за результатами повторної перевірки є остаточною. Вона не підлягає оскарженню і не може бути нижчою, ніж оскаржена.
Стаття 42.
(1) Кандидати, що успішно склали письмовий тест з іноземної мови, складають письмовий тест з теорії права в двох із наступних областей: цивільне право, сімейне право, комерційне право, цивільне процесуальне право, карне право, кримінально-процесуальне право, судоустрій, основні принципи права ЄС і європейські гарантії прав людини.
(2) Дисципліни, з яких кандидати складають письмовий тест з теорії пропонує для кожної вакансії директор Інституту і затверджує Наукова рада.
(3) Час, виділюваний для письмового тесту з теорії, визначає своїм рішенням екзаменаційна комісія у межах чотирьох (4) годин.
(4) Застосовуються положення пп. (5)–(14) статті 41.
Стаття 43.
(1) Екзаменаційні роботи з теорії оцінюються на основі критеріїв, узгоджених членами екзаменаційної комісії.
(2) Кожна екзаменаційна робота отримує оцінку від одиниці (1) до десяти (10).
(3) Підсумкова оцінка теоретичних знань кандидата є середнім арифметичним оцінок, отриманих у кожній з екзаменаційних дисциплін.
(4) Щоб бути успішним, кандидат має одержати середній бал принаймні сім (7), але не менш як п'ять (5) балів із кожної з екзаменаційних дисциплін.
(5) Застосовуються вимоги пп. (16)–(19) статті 41.
Стаття 44.
(1) Кандидати, визнані такими, що склали письмовий тест з теорії, з метою подальшого випробування їхніх кваліфікацій для займання відповідної посади призначаються до співбесіди з екзаменаційною комісією.
(2) Результати кандидата в співбесіді оцінюються від одного (1) до десяти (10) балів кожним членом екзаменаційної комісії.
(4) Кандидати не мають права оскаржити оцінку співбесіди.
Стаття 45.
(1) Успіх кандидата залежить від остаточної середньої оцінки, яка не може бути меншою як сім (7), і від наявності вільних місць.
(2) Остаточна середня оцінка за результатами іспитів є середнім арифметичним оцінок, отриманих за письмовий тест з іноземної мови, за екзаменаційну роботу з теорії, і за співбесіди.
Стаття 46.
(1) Протягом трьох (3) днів після закінчення екзаменаційної сесії, екзаменаційні комісії здають усі матеріали іспитів у відділ кадрів Інституту, який розміщує результати в приміщенні Інституту й на веб-сторінці.
(2) Зарахування успішних кандидатів на кожну вакансію залежить від підсумкової оцінки на вступних іспитах, наявності вільних місць, бажання кандидатів та комбінації екзаменаційних дисциплін, що складав відповідний кандидат.
Стаття 47.
(1) Екзаменаційні роботи й інші доречні екзаменаційні документи долучаються до професійного досьє успішних кандидатів.
(2) Усі інші документи, стосовні до екзаменаційної сесії, архівуються й зберігаються відповідно до порядку діяльності архіву.
(3) Кандидатам, що подали заяву про вихід з числа абітурієнтів принаймні за п’ятнадцять (15) діб до дня першого іспиту, екзаменаційний збір відшкодовується.
ГЛАВА IX
Права й обов'язки слухачів
Стаття 48.
(1) Слухачі курсу професійної підготовки мають наступні основні права й обов’язки:
a) користуватися перевагами уніфікованої системи навчання суддів або прокурорів;
b) користуватися довідково-методичними ресурсами, що їх забезпечує бібліотека Інституту;
c) користуватися житловими приміщеннями Інституту, за умови наявності вільних місць і залежно від результатів вступних і перевідних екзаменів;
d) робити свій внесок у спеціалізовані публікації або брати участь у дослідницьких роботах, створенні літературних і наукових творів, радіотелевізійних програмах, за винятком тих, що мають політичну конотацію.
(2) Слухачі курсу професійної підготовки користуються будь-якими іншими правами, встановленими нормативно-правовими актами.
Стаття 49.
(1) Слухач курсу професійної підготовки має такі обов’язки:
a) виконувати, зі знанням справи й чесно, покладені на нього обов’язки та дотримувати адміністративних вимог, що передбачених законом, нормативними актами і внутрішнім розпорядком;
b) дотримуватися Правил Інституту, правил бібліотеки й правил гуртожитку Інституту;
c) дотримуватися розкладу, встановленого керівництвом Інституту, та правил поведінки, передбачених законом;
d) утримуватися, в межах своєї професійної діяльності, від вираження або виявлення своїх політичних переконань;
e) поводитися врівноважено, не допускати упередженого ставлення за ознаками раси, статі, віросповідання, національності, соціального або економічного стану, політичних уподобань чи культурного тла будь-якої людини, і, взагалі, будь-якої дискримінації;
f) не розголошувати і не використовувати з будь-якою іншою метою, ніж безпосередньо пов’язаною зі здійсненням своїх професійних обов’язків, інформацію, отриману при виконанні таких обов’язків;
g) зберігати будь-які документи, що за законом вважаються конфіденційними, лише в межах Інституту, суду або прокуратури, і не дозволяти нікому мати доступ до таких документів на будь-яких умовах, окрім тих, встановлено в законі і Правилах;
h) користуватися засобами і ресурсами, що їм надаються для досягнення поставлених перед ними завдань, і тільки з метою здобуття професійного досвіду.
(2) Слухачі курсу професійної підготовки несуть і всі інші зобов'язання, передбачені законом і нормативними актами.
(3) Відсутність слухачів курсу на лекціях, семінарах і під час практики реєструється в відповідних документах викладачами і/або кураторами практики.
Стаття 50.
(1) Будь-який відступ слухача курсу професійної підготовки від виконання обов’язків, покладених на нього нормативно-правовими актами, може тягти за собою накладення на нього дисциплінарних стягнень за ухвалою директора або, відповідно, Наукової ради Інституту.
(2) Кожна з наступних дій уважатиметься за порушення дисципліни:
a) участь у публічних політичних заходах або відкрита демонстрація політичних переконань у ході їхнього щоденного курсу бізнесу;
b) нешанобливе відношення до колег, викладачів Інституту або його керівництва чи до будь-яких інших осіб, з якими він стикається протягом періоду підготовки;
c) необґрунтована відсутність на заняттях понад вісім (8) годин протягом одного місяця.
(3) Порушення дисципліни можуть бути покарані в такий спосіб:
a) попередженням;
b) скороченням до п’ятнадцяти відсотків (15 %) щомісячної допомоги терміном від одного до трьох місяців, пропорційно до кількості невиправданих пропусків, якщо вона перевищує вісім (8) годин протягом одного місяця;
c) скороченням стипендії пропорційно до кількості невиправданих пропусків, якщо вона перевищує вісім (8) годин протягом одного місяця;
d) виключенням з Інституту.
Стаття 51.
(1) Попередження виноситься директором Інституту, у писемній формі, протягом тридцяти (30) днів після встановлення факту порушення і може бути оскаржене до Наукової ради протягом тридцяти (30) днів після винесення.
(2) Дисциплінарні стягнення, передбачені в підпунктах (b), (c) і (d) статті 50 (3) мають бути накладені Науковою радою Інституту в межах часу, встановленого в пункті (1).
(3) Рішення або резолюція щодо накладання дисциплінарного стягнення має бути вмотивоване і повідомлене протягом десяти (10) днів після його постановлення.
(4) Резолюції Наукової ради, ухвалені відповідно до пунктів (1) і (2) можуть бути оскаржені в адміністративному суді відповідної юрисдикції.
(5) Дисциплінарні стягнення, накладені на слухачів курсу професійної підготовки згідно з остаточними й обов'язковими рішеннями, підлягають занесенню до їхніх особових справ.
Стаття 52.
(1) Жодне дисциплінарне стягнення не може бути накладене, доки не буде проведене розслідування фактів, що їх вважають за порушення законних або нормативних положень.
(2) Таке попереднє розслідування здійснює один із заступників директора. Процедура розслідування має встановити факти, їхні наслідки й обставини, винуватість особи, а також будь-які інші елементи, вирішальні для справи. Обов’язковим складником процедури розслідування є забезпечення слухачеві курсу професійної підготовки, який є об’єктом такого розслідування, можливості бути заслуханим, з наступною перевіркою аргументів, поданих ним на свій захист.
(3) Висновки розслідування викладаються у звіті. Особа, щодо якої здійснюється розслідування, має право бути поінформованою щодо всіх матеріалів розслідування і вимагати долучення свідчень на своє виправдання.
(4) Строк давності для притягнення до дисциплінарної відповідальності становить один рік з моменту інкримінованого порушення.
Стаття 53.
Слухачі курсу професійної підготовки несуть відповідальність за будь-яке пошкодження майна Інституту згідно з законом.