ОГЛЯД ЗМІ. Суддя-спікер ТОАС Андрій Жук: «Прізвища кандидатів до складу РСУ мають бути відомі ще до початку роботи з’їзду»

25 жовтня 2017, 13:01

 

"Закон і Бізнес", №40 (1338) 21.10—27.10.2017
МАРИНА БОЙКО
Завжди залишалося загадкою, хто планує балотуватися до Ради суддів. Тільки безпосередньо на з’їзді суддів ставали відомі прізвища претендентів. Але, як вважають деякі служителі Феміди, так не повинно бути. Представники ГО «Асоціація розвитку суддівського самоврядування» розробили положення, яким передбачено висунення кандидатів до складу РСУ в два етапи. Детальніше про цю ідею «ЗіБ» розповів суддя-спікер Тернопільського окружного адміністративного суду, член правління АРССУ Андрій ЖУК.

«Необхідно уніфікувати стандарти формування з’їздом суддів органів самоврядування та врядування»

— Андрію Володимировичу, чому постало питання щодо необхідності висунення кандидатів до складу Ради суддів ще до проведення з’їзду суддів? Чим не влаштовує чинна процедура?

— Щоб дати відповідь на це запитання, необхідно проаналізувати положення нормативно-правових актів. Так, про діяльність РСУ та порядок обрання її членів ідеться в ст.133 закону «Про судоустрій і статус суддів». Утім, як закон, так і регламент з’їзду суддів чітко не регулюють процедуру висунення кандидатів до складу ради.

Так, чч.3, 4 ст.133 згаданого документа передбачено: пропозиції щодо кандидатур до складу РСУ можуть уносити судді, які беруть участь у з’їзді суддів. Не можуть бути обрані до ради судді, які обіймають адміністративні посади в судах або є членами Вищої ради правосуддя чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів. У разі обрання члена РСУ на адмінпосаду його повноваження в раді припиняються.

У свою чергу, розд.7 регламенту з’їзду фактично дублює положення профільного закону. Єдине уточнення у регламенті: «Кандидатами до складу Ради суддів України можуть бути запропоновані як судді, які є делегатами з’їзду, так і судді, які не є делегатами».

Крім того, п.7.4 регламенту визначено порядок обговорення кандидатур до складу РСУ та їх включення до бюлетеня для голосування. Так, делегати з’їзду можуть обговорювати всі кандидатури персонально. Кожен делегат має право на висловлення своєї думки, критичних зауважень.

У кандидатів до складу РСУ є право заявити самовідвід, надати інформацію про себе та відповіді на поставлені запитання. Після обговорення кандидатур з’їзд відкритим волевиявленням, більшістю голосів делегатів приймає рішення про включення претендентів до бюлетеня для таємного голосування.

— То чим же не влаштовує чинна процедура?

— Розумієте, робота в РСУ не є привілеєм. Це добровільне покладення на себе додаткових обов’язків та відповідальності в межах повноважень ради. Її діяльність спрямована насамперед на організацію виконання рішень з’їзду суддів, здійснення контролю, вирішення питань внутрішньої діяльності судів, забезпечення належних умов для нормальної діяльності судів і суддів, утвердження незалежності та авторитету суду, забезпечення захисту суддів від втручання в діяльність, підвищення професійного рівня суддів та працівників апарату судів, рівня роботи з кадрами в судовій системі.

Крім того, варто зазначити, що після проведення конституційної реформи в частині правосуддя поряд з органами суддівського самоврядування також діють органи суддівського врядування — ВРП та ВККС. Разом з тим підходи до формування персонального складу останніх та РСУ суттєво відрізняються.

Законом «Про Вищу раду правосуддя» (ст.8) та розд.8 регламенту передбачено попереднє подання кандидатами документів, визначених законом, не пізніше ніж за 30 днів до з’їзду та надсилання інформації про них делегатам з’їзду.

Аналогічна норма є в законі «Про судоустрій і статус суддів» (ст.95) та в розд. 9 регламенту: попереднє подання претендентами документів, визначених законом, не пізніше ніж за 30 днів до з’їзду та надсилання інформації про них делегатам з’їзду.

Таким чином, суддівські колективи ще до з’їзду мають можливість обговорити кандидатури до складу ВРП і ВККС, визначитися з фаворитами. Що стосується претендентів до РСУ, то, як я вже сказав, судді можуть уносити пропозиції безпосередньо на з’їзді. Тобто виникає ситуація, коли збори суддів відповідного суду (спільні збори суддів) як первинна ланка суддівського самоврядування і самі делегати з’їзду фактично нічого не знають про осіб, які планують стати кандидатами до складу РСУ.

Тому необхідно уніфікувати стандарти формування з’їздом суддів органів самоврядування та врядування.

«Не пізніше як за 25 днів до проведення з’їзду РСУ мала б розміщувати на своєму веб-сайті інформацію про претендента»

— Як же розробити єдині правила для формування складу РСУ, ВРП та ВККС?

— Ми знайшли спосіб. Так, Асоціація розвитку суддівського самоврядування розробила проект положення про порядок висунення кандидатів у члени РСУ. Під час чернігівського регіонального суддівського форуму, який відбувся 9 жовтня, обговорювався цей документ. Ми вирішили звернутися до РСУ з пропозицією затвердити таке положення. У ньому, зокрема, йдеться про те, що висунення кандидатур до складу ради відбувається у два етапи:

1) пропонування кандидатів до складу РСУ;

2) висунення кандидатур до складу РСУ на з’їзді суддів.

Так, пропонувати кандидатів зможуть:

• суб’єкти обрання делегатів на з’їзд суддів (збори суддів суду загальної юрисдикції, спільні збори суддів у кожній області, Автономній Республіці Крим, мм.Києві та Севастополі, збори суддів вищих спеціалізованих судів, Пленум Верховного Суду);

• делегати, обрані на з’їзд суддів;

• судді, які виявили бажання претендувати у кандидати до РСУ.

Пропонування осіб має відбуватися шляхом подання до РСУ, наприклад, не пізніше ніж за 30 календарних днів пакета документів, зокрема загальної інформації про суддю, даних про практичну, наукову та іншу діяльність тощо. Тобто прізвища кандидатів до складу РСУ мають бути відомі ще до з’їзду.

Крім того, не пізніше як за 25 календарних днів до проведення з’їзду РСУ мала б розміщувати на своєму веб-сайті та надсилати делегатам інформацію про претендента в електронному вигляді.

Це дало б можливість обговорити кандидатури як суддівськими колективами, так і громадськістю. Збори суддів змогли б підтримати того чи іншого претендента. Останні мали б право виступати перед суддями, але, звичайно, з дотриманням правил суддівської етики.

Такий порядок дозволить більш якісно підійти до формування персонального складу РСУ, а зборам суддів — обговорити потенційні кандидатури та попередньо визначитися з їх підтримкою.

— Тобто фактично служителі Феміди — претенденти до РСУ зможуть проводити агітацію?

— Я не назвав би це агітацією. Судді все одно зустрічаються на різноманітних конференціях, під час періодичної підготовки в Національній школі суддів, на семінарах, на яких обговорюються питання не тільки щодо застосування законодавства, а й щодо суддівського самоврядування, поточної організаційної діяльності судової влади.

Крім того, представники останньої спілкуються між собою і в соціальних мережах. За допомогою всіх цих засобів як окремо, так і в сукупності кожен зможе донести свою позицію до колег, громадськості та провести конструктивну дискусію. Можливо, почути критику.

«Жодним чином не можна говорити про якісь домовленості або неякісний персональний склад РСУ»

— Що зараз заважає володарю мантії ще до проведення з’їзду заявити, що він збирається балотуватися до ради, та проводити свою, так би мовити, виборчу кампанію? Адже закон та регламент з’їзду не забороняють це робити.

— Звичайно, не забороняють. Просто зараз суддя не може презентувати себе як потенційний претендент аж до дати проведення з’їзду та до офіційного висунення його кандидатури. Такий підхід потрібно змінити. Запровадивши вказане положення, ми регламентували б це питання.

— Раніше не можна було сформувати якісний склад РСУ, бо обрання членів цього органу відбувалося за домовленостями? Тому багатьом кандидатам, які хотіли працювати в раді, аби провести ефективні зміни в системі, через відсутність належної підтримки не вдалося потрапити до цього органу?

— Жодним чином не можна говорити про якісь домовленості або неякісний персональний склад РСУ. Принаймні представники останніх двох складів РСУ продемонстрували свою конструктивну діяльність, спрямовану на утвердження авторитету судової влади, та стояли на сторожі незалежності суду. Було запроваджено дуже багато новітніх механізмів, які сприяють підвищенню довіри до судової системи та покращенню комунікації судової влади з громадянським суспільством.

Але зараз багато суддів висловлюють конструктивні ідеї та пропозиції щодо трансформації судової системи саме в судову владу, покращення організації діяльності судової влади, зростання довіри до неї. Такі люди можуть стати справжніми лідерами. Проте їхні думки лунають у межах колективів, максимум у межах області, апеляційного округу або судів однієї юрисдикції. Делегати з інших регіонів або від інших юрисдикцій, які приїжджають на з’їзд, як правило, про таких людей та їхні ідеї нічого не знають. Протягом одного-двох днів з’їзду донести свою позицію до всіх делегатів, навіть за умови включення до бюлетеня для голосування, не завжди вдається. Саме тому завчасне визначення претендентів до складу ради дасть змогу таким суддям висвітлити свою позицію, ідеї перед усією суддівською спільнотою.

— Чому АРССУ внесла пропозицію про таке положення саме до РСУ? Чи не логічніше було б звернутися до з’їзду? Як сама рада може встановлювати правила обрання членів до її складу? Можливо, їх мав би визначити найвищий орган суддівського самоврядування? А так існують ризики, що рада зможе постійно вносити зміни до цього положення, так би мовити, на свою користь.

— Це обумовлено багатьма чинниками. По-перше, таким положенням не встановлюються правила обрання членів до складу РСУ. Вони визначені розд.6, 7 регламенту з’їзду. Положенням пропонується вдосконалити саме процедуру висунення кандидатів. Більше того, кінцеве рішення щодо внесення прізвища кандидата до бюлетеня для голосування все одно залишається за з’їздом суддів.

По-друге, затвердження саме РСУ положення про порядок висунення претендентів дозволить обирати новий склад ради вже з урахуванням цих особливостей. Адже з’їзд суддів не встигне ухвалити відповідне рішення до обрання нового складу РСУ, оскільки в порядку денному позачергового з’їзду, який продовжить свою роботу 13 листопада, таке питання відсутнє.

По-третє, на черговому XV з’їзді можна буде поставити питання про внесення відповідних змін до регламенту з’їзду, і в подальшому воно буде врегульоване саме цим документом.

Можливо, варто розглянути ідею і щодо звернення з’їзду до суб’єктів законодавчої ініціативи стосовно врегулювання цього питання шляхом внесення змін до закону «Про судоустрій і статус суддів».

Джерело