Стара версія сайту | Лист вебмайстру

Чи повинен прокурор сплачувати авансовий внесок при поданні заяви про відкриття виконавчого провадження?

20 вересня 2017, 18:13

При поданні до органів державної виконавчої служби заяви про відкриття виконавчого провадження прокурор повинен долучити документ про сплату стягувачем авансового внеску у разі, якщо останній не звільнений від його сплати.

 Такого висновку дійшли суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій при розгляді скарги Заступника прокурора Вінницької області на дії державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниці в якій просив визнати незаконним рішення останнього про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання у зв’язку з несплатою стягувачем авансового внеску.

Судами встановлено, що на виконання рішення  Господарського суду Вінницької області від 29.09.2016 року у справі № 902/473/16 за позовом Заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави - Вінницької міської ради в особі Комунального підприємства "Вінницяміськтеплоенерго" до фізичної особи-підприємця про стягнення коштів,–  видано судовий наказ.

Прокуратурою Вінницької області подано до Центрального відділу державної виконавчої служби міста Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області заяву про відкриття виконавчого провадження на підставі виданого наказу.

Однак, за результатами розгляду заяви старший державний виконавець на підставі п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» виніс повідомлення про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання у зв’язку з несплатою стягувачем (КП "Вінницяміськтеплоенерго") авансового внеску.

Обґрунтовуючи скаргу, прокурор зазначав, що інтереси держави у справі, в якій видано виконавчий документ, представляла прокуратура Вінницької області, а отже його звернення із заявою до органів ДСВ, є правомірним. Вважає, що дії державного виконавця порушують  право прокурора брати участь у виконавчому провадженні та право на пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді, відповідно до п.2 ч. 1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження».

Разом з тим, прокурор, покликаючись на ст. 26 вказаного Закону, вказував, що від сплати авансового внеску звільнені в тому числі державні органи.

Господарський суд Вінницької області ухвалою від 06.04.2017 року , залишеною в силі Рівненським апеляційним господарським судом постановою від 25.05.2017 року,  відмовив скаржнику у задоволенні його скарги.

Вищий господарський суд України постановою від 21.08.2017 року року погодився із висновками судів першої та апеляційної інстанцій.

Зокрема судами зазначено, що відповідно до ст. 29 ГПК України у разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

 Таким чином, якщо господарським судом прийнято до розгляду позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави, державний орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних відносинах, набуває статусу позивача. Ця норма кореспондується з нормою ст. 21 ГПК України відповідно до якої позивачами є підприємства та організації, в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Такий державний орган наділено процесуальними правами, наданими позивачу ст. 22 ГПК УкраїниГосподарський процесуальний кодекс України не містить обмежень щодо процесуальних прав державного органу, який виступає позивачем у справі, порушеній за позовом прокурора. Процесуальні права такого позивача не можуть бути обмежені прокурором, який подав позов в інтересах держави. Частиною 2 ст. 2 ГПК України передбачено, що у разі відсутності органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. В такому випадку прокурор набуває статусу позивача, тобто наділяється усіма правами позивача, передбаченими ст. 22 ГПК та іншими нормами ГПК України.

Судами встановлено, що Заступник прокурора Вінницької області звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом в інтересах держави - Вінницької міської ради в особі Комунального підприємства "Вінницяміськтеплоенерго". Тобто Комунальне підприємство "Вінницяміськтеплоенерго" Вінницької міської ради, як орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних відносинах, набув у даному випадку статусу позивача у справі та в подальшому відповідно до наказу Господарського суду Вінницької області № 902/473/16 від 17.10.2016 - статусу стягувача.

Отже, беручи до уваги, що Комунальне підприємство "Вінницяміськтеплоенерго",  як і його засновник - Вінницька міська рада, не є державними органами та не звільнені від сплати авансового внеску відповідно до ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження",  звертаючись із заявою про відкриття виконавчого провадження прокурор повинен був до такої заяви долучити документ про сплату  стягувачем авансового внеску, тому дії Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області щодо винесення повідомлення від 23.01.2017 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання наказу суду є правомірними.

 

Суддя-спікер

Рівненського апеляційного господарського суду

Інна РОЗІЗНАНА