КОНЦЕПЦІЯ

Мета та завдання

Національна система суддівської освіти покликана сприяти становленню в Україні дієвого, прозорого та прогнозованого правосуддя, а також ефективно функціонуючої судової системи.

Реалізація мети національної системи суддівської освіти передбачає вирішення довго-, середньо- та короткострокових завдань.

Довгострокове завдання полягає у забезпечення створення в Україні такої національної системи суддівської освіти, яка була б ефективним механізмом:

належної реалізації принципу верховенства права;

підвищенням адміністративних можливостей та надійності судової системи;

досягненням стану готовності судової системи до інтеграції України до Європейського Союзу.

Вирішення довгострокового завдання передбачає необхідність побудови цілісного, комплексного та системного підходу до запровадження єдиного державницького підходу до суддівської освіти. Зокрема, визначення та забезпечення сталого розвитку єдиного навчального центру, здатного забезпечити формування та реалізацію стратегічної державної політики у сфері суддівської освіти, акумулювати ресурсний потенціал, зокрема викладацький і фінансовий, виробляти єдину методичну та методологічну основу для відповідної освіти, забезпечити судовій системі наукову підтримку для її перспективного розвитку.

Середньострокове завдання полягає у забезпечення зменшення відсотка скасованих судових рішень судом вищої інстанції, скорочення (в можливих межах) терміну судових процедур та покращення ефективності судового адміністрування.

Вирішення середньострокового завдання передбачає необхідність побудови національної системи суддівської освіти, здатної забезпечити удосконалення теоретичних знань та практичних навичок суддів і працівників органів та установ судової системи, пов'язаних із змінами в суспільстві, які викликані здійсненням соціально-економічних реформ в Україні.

Короткотермінове завдання полягає у забезпеченні оперативного вирішення поточних проблемних питань здійснення правосуддя.

Вирішення короткотермінового завдання передбачає необхідність забезпечення мобільності і гнучкості в управлінні навчальним процесом на етапах його поточного планування та реалізації.

Основні засади функціонування

Формування та розвиток національної системи суддівської освіти базується на засадах визнання:

1) ключової ролі суддівського корпусу у визначенні основних засад, змісту та форм навчального процесу;

2) необхідності запровадження централізованої системи підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації суддів, працівників апарату судів та державної судової адміністрації, основою якої є:

необхідність запровадження в Україні обов'язкового додаткового спеціалізованого навчання осіб, які прагнуть обійняти посаду професійного судді;

необхідність постійного, протягом усього терміну перебування на посаді вперше призначених професійних суддів, навчання з метою підготовки до обрання на посаду професійного судді безстроково;

необхідність забезпечення безперервного підвищення кваліфікації професійних суддів, обраних на посаду безстроково;

3) важливості для ефективного функціонування судової системи належної професійної підготовки працівників її органів та установ;

4) обов'язковості результатів навчання у спеціалізованому навчальному закладі для вирішення питання про призначення, обрання і просування по службі суддів, працівників апарату судів та державної судової адміністрації.

Інституційна складова

1. Академія суддів України функціонує при Державній судовій адміністрації України і є державним спеціалізованим навчальним закладом в Україні, мета якого передбачає формування кадрового потенціалу судової системи України, здатного ефективно реалізувати повноваження судової влади, а також сприяти впровадженню в Україні принципу верховенства права, становлення України як правової, демократичної держави.

Державна судова адміністрація України та Академія суддів України є відповідальними за формування та реалізацію державної політики у сфері становлення і розвитку національної системи суддівської освіти та науково-методичне забезпечення функціонування та перспективного розвитку судової системи України.

Визначення потреби у суддях здійснюється Державною судовою адміністрацією України за погодженням із Головою Верховного Суду України та Радою суддів України та є підставою для фінансування Академії суддів України із коштів Державного бюджету України.

З метою реалізації відповідної мети Академія суддів України здійснює підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації суддів, працівників апарату судів та державної судової адміністрації, проводить наукові дослідження з питань вдосконалення організації діяльності судів, вивчає світовий досвід організації діяльності судів, здійснює науково-методичне забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції.

З метою вирішення питання покращення доступу суддів, працівників апарату судів та державної судової адміністрації, а також ефективного використання людських, фінансових, часових та інших державних ресурсів Академія суддів України:

створює мережу регіональних відділень Академії суддів України та забезпечує поступове зміцнення їх матеріально-технічної та навчальної баз;

враховуючи зростаючу тенденцію до інформатизації суспільства, запроваджує передові форми навчання, засновані на сучасних досягненнях у галузі високих технологій.

2. Необхідність забезпечення принципу системності, систематичності та безперервності реалізації суддівської освіти передбачає залучення додаткових послуг вищих навчальних закладів, державних та громадських організацій, у тому числі іноземних.

Державними замовниками таких послуг виступають Державна судова адміністрація України та Академія суддів України, які укладають з відповідними юридичними та фізичними особами угоди про співпрацю.

3. З метою оцінки результатів навчання кандидатів на посаду професійного судді, працівника апарату суду та державної судової адміністрації Вища кваліфікаційна комісія суддів України створює Державну екзаменаційну комісію, до складу якої входять представники Академії суддів України, Верховного Суду України, Державної судової адміністрації України, Ради суддів України. Порядок діяльності та повноваження Державної екзаменаційної комісії визначаються окремим Положенням.

4. Позитивне рішення Державної екзаменаційної комісії, висновок судді-наставника, голови суду, де стажувався кандидат, і висновок психолога, за результатами спостереження за кандидатом протягом усього терміну навчання враховуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України при рекомендації особи на призначення (обрання) її на посаду професійного судді, а також встановленні вищого кваліфікаційного класу.

5. З метою оцінки результатів навчання вперше призначених на посаду суддів судів загальної юрисдикції упродовж перших п'яти років перебування їх на посаді при Академії суддів України функціонує Державна екзаменаційна комісія, яка складається із представників Академії суддів України, Верховного Суду України, Державної судової адміністрації України, Ради суддів України, Вищої ради юстиції України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Порядок діяльності та повноваження Державної екзаменаційної комісії при Академії суддів України, а також порядок складання екзаменаційних тестів регулюються окремим Положенням, затвердженим Головою державної судової адміністрації України та Головою Верховного Суду України, погодженим із Радою суддів України.

5. Екзаменаційні тести повинні включати професійні, психологічні та інші компоненти, які дали б можливість визначити здатність особи обіймати посаду судді безстроково.

Основні засади навчального процесу

1. Навчальний процес у рамках національної системи суддівської освіти здійснюється відповідно до стандартів національної суддівської освіти та освітньо-професійних програм, розроблених згідно з вимогами державних освітніх стандартів.

Розробка стандартів національної суддівської освіти та освітньо-професійних програм здійснюється спеціально створеною групою експертів при Академії суддів України із обов'язковим залученням представників суддівського корпусу, провідних фахівців у галузі юридичної освіти тощо.

Під час формування групи експертів при Академії суддів України дотримується принцип переважного права суддівського корпусу на визначення основних засад, змісту та форм навчального процесу.

Персональний склад відповідної групи експертів затверджується Головою Верховного Суду України та Головою Державної судової адміністрації України за поданням Академії суддів України, погодженим з Радою суддів України.

2. Навчальний процес складається з двох основних блоків:

підготовка та перепідготовка суддів, працівників апарату судів та державної судової адміністрації;

підвищення кваліфікації суддів, працівників апарату судів та державної судової адміністрації.

3. Підготовка та перепідготовка суддів, працівників апарату судів та державної судової адміністрації:

1) дворічну спеціалізовану підготовку кандидатів на посаду професійного судді в Академії суддів України, яка передбачає, поряд з теоретичною підготовкою, здобуття практичних навиків під час стажування кандидата у суді на посаді секретаря суду, помічника, консультанта судді тощо під керівництвом судді-наставника(але не менше половини терміну навчання), стаж навчання в АСУ зараховується до стажу роботи в галузі права, який необхідний для призначення особи на посаду судді;

2) перепідготовку суддів, працівників апарату судів та державної судової адміністрації унаслідок переведення їх з суду однієї юрисдикції до суду іншої юрисдикції(із загального суду до спеціалізованого і навпаки), а також суду вищої інстанції.

4. Підвищення кваліфікації суддів, працівників апарату судів та державної судової адміністрації передбачає:

1) щорічне двотижневе навчання професійних суддів, вперше призначених на посаду впродовж п'яти років перебування на посаді;

3) місячне навчання професійних суддів, обраних безстроково, – не рідше одного разу на п'ять років;

4) двотижневе навчання працівників апарату судів та державної судової адміністрації не рідше одного разу на три роки;

5) тематичні семінари, що організовуються в рамках поточних навчальних планів Академії суддів України, у тому числі за участі інших вищих навчальних закладів, громадських організацій тощо.

Елементи підвищення кваліфікації покликані забезпечити безперервність суддівської освіти.

5. Зміст та форма елементів навчального процесу визначається Академією суддів Україні з обов'язковим використанням публічних заходів їх обговорення та максимального врахування обґрунтованих пропозицій суддівської громади, провідних працівників органів та установ судової системи, фахівців у галузі юридичної освіти.

Водночас, Академія суддів України забезпечує:

створення суддям і працівникам судів та державної судової адміністрації належних умов, необхідних для надання їм можливості сприймати увесь комплекс навчальних програм з метою підвищення їхньої ініціативності у формуванні персонального підходу до навчання;

врахування наявності у відповідних суддів і працівників апарату судів та державної судової адміністрації певної спеціалізації та професійного досвіду;

раціональне структурування суддівської освіти, покликаного забезпечити рівнобічний розвиток професійних та особистісних якостей слухачів.

Основні засади кадрової політики

1. Враховуючи існування в Україні значного інтелектуального потенціалу суддівського корпусу, формування основи науково-педагогічних працівників Академії суддів України здійснюється за рахунок досвідчених, високо професійних суддів і провідних працівників апарату судів та державної судової адміністрації.

2. Залучення діючих суддів та суддів у відставці, працівників апарату судів та державної судової адміністрації за їх згодою здійснюється шляхом їх відрядження до Академії суддів України на термін до одного року.

Протягом терміну відрядження за суддями та працівниками зберігається посада і середньомісячна заробітна плата за основним місцем роботи.

Графік відрядження узгоджується головами судів загальної юрисдикції, керівниками інших органів та установ судової системи з Державною судовою адміністрацією України та Академією суддів України.

Інші питання участі суддів і провідних працівників апарату судів та державної судової адміністрації в навчальному процесі визначається відповідним положенням, затвердженим Головою Державної судової адміністрації України та Головою Верховного Суду України за погодженням з Радою суддів України.

3. Стимулювання суддів і провідних працівників апарату судів та державної судової адміністрації до участі в навчальному процесі забезпечується фінансовими та іншими засобами, визначеними у відповідному положенні.

Положення про стимулювання суддів і провідних працівників апарату судів та державної судової адміністрації до участі в навчальному процесі затверджується Головою Державної судової адміністрації України та Головою Верховного Суду України за погодженням з Радою суддів України.

Планування навчального процесу

1. Одним з основних чинників ефективної реалізації суддівської освіти є система загальнодержавних середньострокових і поточних навчальних планів.

Система загальнодержавних середньострокових і поточних навчальних планів з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації суддів, працівників апарату судів та державної судової адміністрації забезпечує єдність, системність і наступність у формуванні та реалізації відповідних освітніх заходів. Вони включають освітньо-професійні програми, навчальні плани, програми навчальних дисциплін тощо.

2. Загальнодержавні середньострокові навчальні плани визначають стратегічні напрямки реалізації державної політики у забезпеченні кваліфікованими кадрами апарат судів та державної судової адміністрації шляхом їх підготовки та перепідготовки.

Загальнодержавні середньострокові навчальні плани розробляються Академією суддів України, погоджуються з Радою суддів України і затверджуються Головою Державної судової адміністрації України та Головою Верховного Суду України.

3. Поточні навчальні плани забезпечують реалізацію державної політики у сфері безперервного підвищення кваліфікації суддів, працівників апарату судів та державної судової адміністрації.

Загальнодержавні поточні навчальні плани розробляються Академією суддів України за поданням голів місцевих та апеляційних судів та затверджуються Вченою радою Академії суддів України на кожний поточний рік.

4. Порядок розробки відповідних планів визначається Академією суддів України і є обов'язковим для всіх учасників реалізації суддівської освіти.

Основні засади матеріально-технічного та фінансового забезпечення функціонування національної системи суддівської освіти

1. Ефективне функціонування суддівської освіти потребує створення належної матеріально-технічної та фінансової бази спеціалізованого навчального закладу, покликаного формувати і реалізовувати відповідну державну політику, – Академії суддів України та її регіональних відділень.

Особлива увага приділяється створенню самодостатньої навчальної бази: спеціально обладнаних класів для проведення навчальних судових процесів, класів дистанційного навчання, лінгафонних класів для вивчення іноземних мов, бібліотеки тощо.

2. Фінансування національної системи суддівської освіти здійснюється за рахунок Державного бюджету України та інших не заборонених законодавством джерел.

3. Основне джерело фінансування національної системи суддівської освіти є Державний бюджет України.

Обґрунтування щодо визначення обсягу та напрямків фінансування видатків національної системи суддівської освіти готуються Академією суддів України та враховуються Міністерством фінансів України під час розробки Державного бюджету України на відповідний рік.

Фінансування видатків національної системи суддівської освіти, зокрема, включають:

стимулювання суддів і провідних працівників апарату судів та державної судової адміністрації до участі в навчальному процесі. Таке фінансування визначається окремою статтею Державного бюджету України на відповідний рік у розрізі видатків Академії суддів України;

виплату стипендій слухачам Академії суддів України – кандидатам на посаду професійного судді в розмірі не менше дві третини від середньомісячної заробітної плати судді місцевого суду загальної юрисдикції;

видатки на навчання із підвищення кваліфікації суддів, працівників апарату судів та державної судової адміністрації.

Видатки на фінансування Академії суддів України визначаються з урахуванням зменшеного у двічі нормативу співвідношення чисельності науково-педагогічних працівників Академії суддів України до контингенту слухачів, аспірантів та докторантів.

4. Формування та реалізація державної політики у сфері суддівської освіти не повинна залежати від міжнародної (іноземної) допомоги, яка виступає лише як додаткове джерело.

5. Плата третіх осіб за послуги Академії суддів України, не пов'язаних з її основною діяльністю, за погодженням з Вченою радою Академії суддів України використовуються на розвиток національної системи суддівської освіти .

Підготовлена Академією суддів України, схвалена колегією Державної судової адміністрації України (постанова №5/1 від 19 жовтня 2004 року).