Підвищення кваліфікації
(додаткова професійна освіта) суддів
1. Основні цілі та завдання підвищення кваліфікації (додаткової професійної
освіти) суддів
У сучасний період особливу актуальність і значення для становлення і розвитку
України має ефективне кадрове забезпечення реформ органів державної влади.
Основними цілями додаткової професійної освіти є:
- аналіз актуальних проблем застосування чинного законодавства і судової
практики України;
- вивчення тенденцій розвитку законодавства і судової практики України;
- вироблення практичних навиків підготовки процесуальних документів;
- підвищення загальної культури слухачів;
- формування у слухачів необхідності у безперервному самостійному
підвищенні кваліфікації;
- розвиток творчих здібностей слухачів;
- вивчення практичного досвіду роботи Верховного Суду України, Вищого
Господарського Суду України та інших судів;
- вивчення актуальних проблем застосування та тенденцій розвитку чинного
законодавства і судової практики інших країн;
- дослідження загальноприйнятих принципів і норм міжнародного права.
2. Пріоритети, форми і методи додаткової професійної освіти
У процесі підвищення кваліфікації слухачам необхідно забезпечити органічну
єдність фундаментальних, прикладних і практичних спеціальних знань, з
однієї сторони, і інших знань, з другої сторони. Практичний досвід підвищення
кваліфікації суддів показує, що у загальній програмі навчання слухачів,
заняття зі спеціальності повинні складати 70-80%, а заняття із загальної
культури (політика, економіка, психологія і т.п.)
-
30-20%. Необхідно уникнути двох крайностей: як підвищене захоплення фундаментальними
теоретичними знаннями, так і зведення підвищення кваліфікації суддів до
вивчення конкретних справ (як широко практикують більшість аналогічних
західних “шкіл” підвищення кваліфікації суддів).
Як свідчить досвід, судді достатньо пасивно і неуважно відносяться до
вивчення загальнотеоретичних проблем, таких як: поняття і принципи права
і т.п. У той же час багато позитивних відгуків викликає у суддів заняття
з “прикладної” теорії права, наприклад, щодо проблем подолання колізій
у нормативно-правових актах, подолання прогалин у нормативно-правових
актах, вивчення судової практики як джерела права і т.п. У процесі таких
занять судді одночасно отримують необхідні знання, як з теорії права,
так і практичні рекомендації з розгляду конкретних справ, що були складені
викладачами з допомогою вивчених раніше питань теорії права. Подібна методика
проведення занять заслуговує підтримки і сприяння в Академії суддів України.
Найважливішою метою такого підвищення кваліфікації суддів і працівників
апаратів судів є безперервне, сучасне і висококваліфіковане навчання слухачів.
У цьому аспекті традиційні форми і методи навчання слухачів
-
лекції, семінари, “круглі столи” і т.п. необхідні, але цього недостатньо.
З метою постійного індивідуального підвищення кваліфікації працівників
судової системи необхідно вирішити цілу низку питань:
- регулярно готувати, видавати і розповсюджувати спеціальну юридичну
літературу, зокрема, у серії “Бібліотека українського судді”;
- готувати науково-практичне відео і DVD фільми із записом “модельних”
і реальних судових процесів, рольових ігор, лекцій семінарів з коментарями
провідних викладачів, вчених і суддів держави;
- готувати комп’ютерні CD-ROM з записом професійних юридичних бібліотек,
правових баз законів і інших нормативно-правових актів з коментарем
провідних спеціалістів;
- розробляти проекти процесуальних документів;
- обладнувати в Академії комп’ютерні класи для навчання працівників
судової системи практичним навичкам використання комп’ютера, вмінню
користуватися правовими базами даних, отримувати необхідну інформацію
з Інтернету, користуватися електронною поштою і технологіями дистанційного
навчання.
З метою більш повного використання творчого потенціалу провідних викладачів,
наукових працівників і суддів, що працюють у м. Києві та інших правових
центрах України необхідно створити систему дистанційного навчання, яка
дозволила б у режимі “он лайн” проводити підвищення кваліфікації суддів
з інших міст країни із залученням максимальної кількості слухачів без
виїзду з їх місця проживання.
Науково-практичні роботи, коментарі, зразки судових документів і т.п.,
повинні містити аналіз і прогноз розвитку законодавства і судової практики
України та інших країн; зразки судових рішень з окремих категорій кримінальних,
цивільних та інших справ. Наклад таких робіт у випадку необхідності повинен
відповідати кількості суддів в Україні, що спеціалізуються на розгляді
даних категорій справ. У зв'язку з цим, в Академії необхідно створити
типографію, яка могла б забезпечити навчальний процес не лише друкованою
продукцією малим накладом, але й накладами, що дозволять забезпечити кожного
суддю необхідною літературою.
Підготовка науково-практичних відео і DVD фільмів викликає необхідність
обладнання в Академії телецентру з відповідною відеоцифровою технікою.
Комп'ютерні класи в Академії у Києві повинні бути обладнані сідірайтерами,
підключені до Інтернету і забезпечені необхідними програмними ресурсами.
3. Забезпечення підвищення кваліфікації (додаткової професійної освіти)
суддів
Вирішення актуальних проблем додаткової професійної освіти працівників
судової системи вимагає розробки і втілення комплексу взаємозалежних заходів,
до яких, зокрема, можна віднести:
1. Законодавче забезпечення
Необхідно законодавчо закріпити не тільки право, але й обов'язок працівників
судової системи і держави на регулярну додаткову професійну освіту протягом
усієї роботи в судовій системі з прийняттям у відповідних законодавчих
актах форм стимулювання і підтримки реалізації цього обов'язку. Наприклад,
у формі врахування підвищення кваліфікації при просуванні службовими сходами,
наданні додаткових відпусток, надбавок до зарплати й інших заходів матеріального
і морального заохочення. Усі витрати на додаткову професійну освіту працівників
судової системи повинна взяти на себе держава.
2. Кадрове забезпечення
Система підвищення кваліфікації (додаткової професійної освіти) суддів
Академії покликана забезпечити безперервність підвищення кваліфікації
перепідготовки та стажування суддів, працівників судової адміністрації
і апарату судів. Специфіка слухачів Академії обумовлює й особливості її
кадрового забезпечення. До викладання в Академії на умовах сумісництва
чи договорів оплатного надання послуг, необхідно залучати, насамперед,
керівників Державної судової адміністрації України, Верховного Суду України,
Вищого Господарського суду України, найбільш досвідчених суддів вказаних
і інших судів; провідних вчених і викладачів інших освітніх і наукових
установ, авторів проектів законів. Власний професорсько-викладацький склад
Академії повинен формуватися, як правило, із суддів у відставці, викладачів
і науковців, що вивчають теоретичні і практичні проблеми судового правозастосування
і правотворчості. Таке органічне поєднання викладачів-практиків і викладачів-теоретиків
у кінцевому результаті приведе до якісного взаємного професійного зростання
і більш повного задоволення наукових і практичних потреб слухачів.
Для узагальнення досвіду, розробки методичних основ ефективного підвищення
кваліфікації слухачів Академії й організації підвищення кваліфікації викладачів
Академії необхідно створити методичну раду і спеціальний відділ для вивчення
ефективності навчання слухачів і підвищення кваліфікації викладачів.
4. Організація підвищення кваліфікації суддів та працівників апарату судів
Підвищення кваліфікації суддів, працівників апарату судів має проводитися
протягом усієї трудової діяльності працівників судової системи. Періодичність
підвищення кваліфікації працівників судової системи встановлюється керівниками
судових органів і установ у міру необхідності, але не рідше одного разу
на п’ять років. Підвищення кваліфікації суддів, що вперше призначені на
посаду повинно здійснюватись не менш, як 3 рази протягом перших п’яти
років тривалістю в один місяць. Підвищення кваліфікації слухачів Академії
може здійснюватися за допомогою короткострокового тематичного навчання,
тематичних і проблемних семінарів, тривалого поглибленого вивчення актуальних
проблем судової правотворчості і правозастосування, самостійного навчання
за індивідуальними програмами.
При таких нормативних вимогах підвищення кваліфікації працівників судової
системи повинне проводитися, як правило, мінімум 1 раз у 5 років відповідно
до щорічних планів підвищення кваліфікації, які готує адміністрація Академії
і затверджують Голова Державної судової адміністрації України, за погодженням
з Головою Верховного Суду України, Головою Ради суддів України. Видається,
що голови апеляційних судів, а також їх заступники мають підвищувати свою
кваліфікацію на короткострокових тематичних і проблемних семінарах відповідно
до планів підвищення кваліфікації слухачів Академії.
Підвищення кваліфікації слухачів Академії закінчується здачею відповідного
заліку, іспиту, захистом реферату чи підсумкової роботи, виступом на проблемній
конференції. Слухачі Академії, що успішно виконали усі вимоги навчального
плану, одержують відповідний документ (посвідчення або свідоцтво про підвищення
кваліфікації).
