13-06-2006
Навчальний візит делегації Академії суддів України до м. Будапешт, Угорщина
(11-13 червня 2006 року).
З 11 по 13 червня відбувся навчальний візит делегації Академії суддів України до Угорщини. В ході візиту делегація відвідала Академію суддів Угорщини. До складу української делегації увійшли: ректор Академії суддів України Ірина ВОЙТЮК, суддя Верховного суду України Василь ФІЛАТОВ, Володимир РОТАНЬ, завідувач кафедри цивільного судочинства АСУ, завідувач кафедри кримінального судочинства АСУ Наталія Ахтирська, доцент кафедри загальнотеоретичних дисциплін Тетяна ФУЛЕЙ, представник ОБСЄ, координатор проектів в Україні Арсен ПОПЕЛЬ.
Метою візиту було ознайомлення й вивчення досвіду у сфері підготовки кандидатів на посаду судді.
Це був перший візит іноземної делегації до Угорської академії суддів, оскільки рішення про створення її було прийняте ще у 2000 р., але реалізовано у 2006 році.
Зустріч у Національній Раді Правосуддя Угорщини.
Переговори української та угорської делегацій відбулися 12 червня. Після привітань і знайомства керівник угорської делегації, д-р Шольт, розповів про Національну Раду Правосуддя та функції, які на неї покладені.
Національна рада правосуддя уособлює незалежність судової влади, оскільки ні парламент, ні уряд не втручаються у справи правосуддя. Унікальним для Угорщини є те, що навіть Міністерство Юстиції не втручається у справи правосуддя. Національна Рада Правосуддя (НРП), окрім інших функцій, відповідає за підготовку, освіту і суддів і прокурорів. Проте після утворення Академії суддів всі повноваження щодо організації освіти суддів перейшли до новоствореної Академії.
На відміну від практики інших держав, в Угорщині існує поняття «суддівської кар’єри». Це означає що суддями стають не колишні прокурори чи адвокати, а випускники вузів одразу вибирають роботу в суді як свою майбутню кар’єру, поступаючи в суд на найнижчу посаду – щось на зразок «писаря», згодом – посаду секретаря тощо, а вже тоді – судді. (на жаль, перекладач з угорської не знайшла перекладу і відповідної посади у наших судах, тому ми вживатимемо цей термін).
Національна рада правосуддя Угорщини утворена в 1997 р. і складається з 15 членів, її очолює чинний голова Верховного Суду, який щороку звітує про роботу Ради перед Парламентом. 9 членів ради є суддями і обираються з-поміж суддів (причому що усі судді Угорщини беруть участь у виборі 62 кандидатів на зайняття цих 9 посад), а 5 – не є суддями. Це Міністр юстиції, Генеральний прокурор, Голова Палати адвокатів та 2 депутати парламенту (по одному з бюджетного та конституційного й правового комітетів). За членами Національної Ради Правосуддя зберігається попередній статус (наприклад, судді).
Функції НРП:
· призначення і звільнення голів і заступників голів регіональних апеляційних судів і окружних судів,
· контрольно-наглядові функції за адміністративною роботою голів судів (за винятком голови ВС),
· рекомендування Президентові Республіки на призначення суддів,
· підготовка бюджетних пропозицій щодо фінансування судової системи і звітування за використання коштів,
· технічне забезпечення приміщень судів, зокрема, реконструкція),
· інформаційне забезпечення,
· підготовка/навчання суддів.
В апараті НРП працюють 147 осіб (суддів і не суддів). Судді «відряджаються» на виконання певного завдання і на певний строк, або безстроково із збереженням заробітної плати за попереднім місцем роботи.
На прохання української делегації представники Школи розповіли про перше призначення на посаду судді та роль НРП у цьому процесі.
Судді на посаду призначаються Президентом Республіки. Судді призначаються на підставі конкурсу, який оголошується головою суду, де є вакансія, або головою суду вищої інстанції. Так, конкурс на заміщення вакансій у місцевого та/або обласному суді оголошується головою обласного суду, у касаційному – головою касаційного суду, а у Верховному суді – головою Верховного Суду.
Вимоги до кандидата: громадянство, відсутність судимості, наявність права голосу, вища юридична освіта і здача кваліфікаційного іспиту.
Іспит в Угорщині єдиний для всіх основних представників юридичної професії: адвокати, прокурори, нотаріуси і судді здають іспит за єдиним зразком, без жодної специфіки, яка б враховувала особливості майбутньої роботи.
Добір кандидатів у суддів складається з кількох стадій. Випускники університету з0азвичай поступають в суд на найнижчу в суддівській системі посаду – «писаря», де працюють 3 роки, а також 2 рік на посаді «секретаря». Проте варто зауважити, що «секретар» - це посада, назва якої набагато применшена, насправді ця особа є «майже суддею», вона самостійно складає процесуальні документи, це аналог нашого помічника судді.
Протягом перших 3-х років «писарі» повинні здати 15 звітів/заліків з різноманітних тем, серед них:
· конституційний суд і рішення, що приймаються КС;
· регламент судочинства;
· законодавство про пресу і захист персональних даних;
· кримінальний кодекс і відповідність міжнародним конвенціям;
· виконання покарань;
· цивільний кодекс і цивільний процес, позасудові цивільні процедури;
· сімейне право;
· економічне право;
· комерційне право;
· адміністративне право;
· соціальне страхування;
· трудове право;
· право Європейського Союзу.
Окрім того, що 2 місяці «писарі» готують по 10 судових рішень, які вони зобов’язані представити своєму судді-наставнику. Таким чином, «писар» протягом 3-х років проходить систематичне навчання під керівництвом досвідченого судді-наставника, здаючи йому «блоками» теоретичний і практичний матеріал. Таке навчання відбувається не централізовано, а по областях. По завершенні всіх тем «писар» має право подати заяву про його допущення до здачі кваліфікаційного іспиту.
Кваліфікаційний іспит складається з 3-х турів (перший тур – письмовий і усних, а другий і третій – усні). На першому турі претенденти складають цивільне, сімейне, економічне право і цивільний процес, на другому – кримінальне право і процес та виконання покарань, а на третьому – трудове, соціальне страхування, конституційне, адміністративне і право ЄС. Для можливості скласти іспит необхідно сплатити по 18 тис. форинтів за кожен тур. Результат іспиту діє постійно. Особа, яка не склала один з етапів, має право його згодом «доздати» протягом 5 років. Питання, що виносяться на іспит, відомі, їх 30-40 з кожної теми, проте невідомими є їх формулювання і комбінація.
Екзаменаційна комісія формується Міністерством юстиції на 5 років, її членами є як практики, так і теоретики. Комісія засідає по мірі потреби, проте осінь і весна – це традиційний час здачі кваліфікаційного іспиту. Загалом список екзаменаторів складає більше 100 чол., хоч екзаменаційна комісія для кожної групи складається з 3 чоловік, проте її склад наперед невідомий, оскільки члени конкретної комісії обираються методом жеребкування в день складання іспиту.
Письмовий етап триває 4 год., і полягає у написанні судового рішення, а усний зазвичай починається з обговорення письмового завдання, аналізується написане рішення, його сильні і слабкі сторони. Завдання для письмового етапу формулюються на базі фактично завершених справ. Тести не використовуються.
Після здачі іспиту «писарі» переходять на посаду «секретарів» і стажуються в судах ще протягом 1 року. Але це вже майже повноцінний спеціаліст, адже він склад кваліфікаційний іспит на допуск до професійної діяльності.
Після здачі кваліфікаційного іспиту кандидати в судді подають довідку про задовільне фізичне і психічне здоров’я і проходять співбесіду з головою суду, де є вакантна посада. Рекомендація голови є одним з необхідних у «пакеті» документів, проте вона не є остаточною. Далі кандидата рекомендують рада суддів і Національна Рада Правосуддя, і лише після рекомендації НРП документи подаються Президентові для призначення.
На прохання угорської делегації, пані Ірина Войтюк ознайомила присутніх з українською системою підготовки та підвищення кваліфікації суддів, успіхами і досягненнями Академії суддів України за 3 роки її існування.
Під час зустрічі було обговорені інші питання, зокрема, узагальнення практики застосування законодавства, дисциплінарної відповідальності суддів, права законодавчої ініціативи Голови Верховного суду, престижу суддівської роботи та ін.
Сторони висловили сподівання, що перший візит стане лише початком тісної двосторонньої співпраці Академії суддів Угорщини та України.
