Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Через повномасштабне вторгнення росії на територію України виникло багато загроз правам та свободам людини і громадянина. Наслідки війни є непоправними: людські жертви, матеріальні втрати та руйнування інфраструктури, екоцид. Не можна оминути й питання полонених, міграції, мінування значних територій нашої країни. З викликами й загрозами, які виникли через війну, можна боротися, лише об’єднавши зусилля. Про це сказав голова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду Олександр Марчук у вітальному слові на освітньо-науковому інтенсиві «500 днів супротиву України очима правоохоронців і правозахисників».
Олександр Марчук зауважив про значення та роль Національної поліції України в питаннях охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, забезпечення та підтримання суспільного порядку й безпеки. «Плідна сумлінна праця кожного з вас – це передумова для перемоги над внутрішнім ворогом, що є необхідним підґрунтям для перемоги над зовнішнім ворогом», – звернувся він до учасників заходу.
Голова ККС ВС зазначив, що кримінальна юстиція вже напрацювала певний досвід боротьби зі злочинністю в умовах воєнного часу. Як представники органів досудового розслідування, так і судді першої, апеляційної та касаційної інстанцій проходили навчання щодо розслідування воєнних злочинів і судового переслідування воєнних злочинців. Також вони ознайомилися з міжнародним досвідом розслідування та розгляду кримінальних проваджень щодо воєнних злочинів.
Олександр Марчук наголосив, що війна триває вже півтора року і що наш народ бореться не лише за незалежність і територіальну цілісність країни, а й за свій європейський та євроінтеграційний вибір.
Суддя Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді Наталія Коваленко розповіла про захист в адміністративних судах соціальних прав і гарантій дітей, які внаслідок війни залишились сиротами.
Вона акцентувала на пріоритеті прав дитини в сучасному суспільстві. Однак судова практика щодо захисту порушених прав дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, нечисленна. На думку судді, причиною є, в тому числі, неналежне представництво інтересів дітей зазначеної категорії.
За даними Національної соціальної сервісної служби України, в період із 24 лютого 2022 року до 1 квітня 2023 року виявлено 8512 дітей, які з тих чи інших причин залишилися без батьківського піклування в умовах воєнного часу, із них 1476 дітей стали сиротами у зв’язку з військовою агресією рф проти України.
Суддя звернула увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2022 року № 1013 «Про внесення змін до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини» доповнено перелік категорій дітей, яким надається статус захищених осіб. До переліку віднесені, зокрема, діти, чиї батьки перебувають у розшуку або зникли безвісти за особливих обставин, діти військовополонених країни-агресора та батьки яких узяті в заручники, розлучені із сім’єю або визнані біженцями діти.
Наталія Коваленко ознайомила слухачів із судовою практикою Верховного Суду у відповідній категорії справ. Зокрема, низка з них стосується права на отримання одноразової грошової допомоги, що підлягає виплаті випускникові навчального закладу, на забезпеченні якого він перебував як дитина, позбавлена батьківського піклування. Усі рішення ухвалені на користь дітей. ВС вказав, що сам факт випуску дитини з навчального закладу є підставою для відповідної виплати, незалежно від того, чи дитина продовжує навчатися, чи працює.
В іншій справі Суд зробив висновок, що позбавлена батьківського піклування дитина, яка навчалася за державний кошт, не повинна потім відшкодовувати вартість навчання з огляду на те, що держава повністю бере на себе зобов’язання стосовно цієї дитини.
Через недосконалість законодавства існує проблема з отриманням статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. Це питання проаналізував КАС ВС у постанові від 24 січня 2023 року у справі № 360/3668/18.
Також через брак фінансування існує проблема із забезпеченням роботи служб у справах дітей. Верховний Суд у кількох постановах вказав на обов’язок органів державної влади та місцевого самоврядування створити в межах визначених законом повноважень у своїй структурі відповідні органи. Водночас особливий захист гарантується дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування. При цьому в таких органах має бути належна штатна чисельність працівників.
Крім того, Наталія Коваленко звернула увагу на Огляд судової практики Верховного Суду в адміністративних справах щодо соціального захисту сімей з дітьми в публічно-правових спорах – https://rb.gy/cyilr.
Суддя Верховного Суду у Касаційному кримінальному суді Микола Мазур зупинився на проблемах застосування ст. 438 КК України «Порушення законів та звичаїв війни».
Він зауважив, що ця стаття з’явилася в КК України тоді, коли ніхто не думав, що вона буде застосована. Найбільшою проблемою під час її застосування є розуміння поняття «інші порушення законів та звичаїв війни». Суддя звернув увагу на ст. 8 Римського статуту, в якій міститься більше як 50 складів воєнних злочинів. «Тобто одна фраза в КК України охоплює дуже великий перелік діянь, які потенційно можуть вважатися воєнним злочином», – сказав він.
Це зумовлює необхідність узгодження нашої судової практики зі стандартами Європейського суду з прав людини. Стаття 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначає принцип «ніякого покарання без закону». Складовою цього принципу є вимога «передбачуваності» закону – людина, звернувшись до тексту закону, повинна розуміти (передбачити), за які діяння вона може нести відповідальність.
Також ст. 6 Конвенції вказує, що кожен, хто обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення, повинен бути негайно детально поінформований про зміст і причини висунутого проти нього обвинувачення. Суддя наголосив, що оскільки поняття «інші порушення законів і звичаїв війни» охоплює великий перелік воєнних злочинів, у кожному окремому випадку при формулюванні обвинувачення доцільно конкретизувати, в чому саме полягало таке порушення. «Особа повинна розуміти, від чого вона захищається», – сказав Микола Мазур.
Він зауважив, що ми не можемо використовувати Римський статут як джерело права, оскільки він не ратифікований Верховною Радою України. Але це не означає, що його не можна використовувати як додаткове джерело тлумачення. Доповідач навів справу «Кононов проти Латвії», у якій ЄСПЛ зробив важливий висновок, що в разі неконкретності національного законодавства національний суд може звертатися до міжнародного права, і це не буде порушенням ст. 7 Конвенції.
Також Микола Мазур звернув увагу, що на сайті Національної школи суддів України розміщено книгу «Настільна книга судді: матеріали для розгляду справ про воєнні злочини», над якою працювали міжнародні експерти у співпраці із суддями України як консультантами – http://surl.li/itbce.
Крім того, Микола Мазур розповів про найбільш поширені воєнні злочини, за якими реєструються кримінальні провадження, та навів кілька судових рішень, ухвалених у таких провадженнях. Це провадження у справах про:
Освітньо-науковий інтенсив «500 днів супротиву України очима правоохоронців і правозахисників», організований Департаментом освіти, науки та спорту МВС України, відбувся 6 липня 2023 року. В ньому також взяли участь представники Верховної Ради України, Офісу Президента України, Офісу Генерального прокурора, МВС України, ДСНС, НПУ, Державної прикордонної служби України та ДМС України.
Презентація Наталії Коваленко – https://rb.gy/kd01j,
Презентація Миколи Мазура – https://rb.gy/0m0vr.
