12 листопада 2019 року колегія суддів Скадовського  районного суду Херсонської області ухвалив виправдувальний вирок обвинуваченому у незаконному заволодінні транспортним засобом, поєднаним з насильством, небезпечним для життя та здоров’я потерпілого (у вчиненні кримінального злочину, передбаченого частиною третьою статті 289 Кримінального кодексу України),  у зв’язку з відсутністю у його діях складу кримінального правопорушення.

Органом досудового розслідуванням громадянин В. обвинувачується в тому, що він 2 квітня 2016 року, знаходячись у лісосмузі, яка розташована на відстані близько 5,5 км від с. Дружелюбівка Новотроїцького району Херсонської області, із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров’я потерпілого З., яке виразилось у нанесенні йому ударів битою в область грудної клітини, спини, рук та ніг, незаконно заволодів автомобілем марки «ВАЗ 2109».

Однак, стороною обвинувачення не доведено його вини.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений В. свою вину у вчиненні злочину не визнав, суду пояснив, що він тривалий час здійснює спільно ще з одним чоловіком обробіток земель у Новотроїцькому районі Херсонської області. На весні 2016 року, коли почалась посівна пора, у них на тракторі працював робітник. У той же час він почав помічати нестачу дизпалива. 02 квітня 2016 року в обідній час, він разом зі своїм товаришем на автомобілі «Нива» об’їжджав поля. Побачив, що недалеко від посадки стоїть трактор, яким керував його робітник, а у посадці стоїть білий автомобіль ВАЗ 2109, і хлопці зливають з трактора дизпаливо у каністри, які частково уже завантажили у автомобіль. Він зупинився, підійшов до робітника та іншого хлопця, як потім з’ясувалося це був потерпілий З., в них почалася словесна перепалка.  З., побіг до свого автомобіля й намагався його завести щоб втекти. Тоді він палкою почав наносити удари по автомобілю З., щоб той зупинився і не поїхав із викраденою соляркою. Після цього З. почав просити вирішити конфлікт мирним шляхом без повідомлення в поліцію про крадіжку пального, обіцяв відшкодувати завдані крадіжкою пального кошти. Він сказав, що йому потрібні гарантії. Тоді З. запропонував залишити свій автомобіль в якості завдатку до відшкодування шкоди. Він погодився, сів до свого автомобіля «Нива», а З. на своєму автомобілі поїхав за ним на базу, де і залишив свій автомобіль в якості завдатку. В подальшому приходили батьки З. просили не заявляти до поліції на їх сина з приводу крадіжки дизельного палива. Потім дізнався, що З. сам звернувся до поліції.

Потерпілий З. в судовому засіданні пояснив, що 02 квітня 2016 року в обідній час, він приїхав на своєму автомобілі ВАЗ 2109 на поле у с. Дружелюбівка до свого товариша, якому, на його прохання привіз каністри для палива. Товариш під’їхав на тракторі. Поки його товариш зливав з трактора дизпаливо, до них під'їхав громадянин В. на автомобілі «Нива». Громадянин В. наніс йому більше трьох ударів палицею по ногам, рукам, а потім побив машину. Після цього він погодився, щоб В. забрав автомобіль ВАЗ 2109 в якості завдатку, до тих пір поки той не вирішить з товаришем питання по відшкодуванню збитків за викрадене пальне. Зазначив, що написав заяву до поліції про викрадення автомобіля, оскільки товариш відмовився відшкодовувати заподіяні ним збитки. Зазначив про відсутність у нього претензій матеріального та морального характеру до громадянина В. за кошти якого йому було відремонтовано автомобіль.

Відповідно до кримінального процесуального законодавства обов'язок доказування обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, покладається на сторону обвинувачення безпосередньо у судовому засіданні.

На підтвердження своєї позиції сторона обвинувачення посилалася також на показання свідків, які були допитані в судовому засіданні, однак відомості які містяться в їх показаннях не підтверджують висунутого обвинувачення, а навпаки спростовують його. Крім того, сам потерпілий зазначив, що добровільно залишив автомобіль громадянину В. в якості завдатку за відшкодування вартості викраденого ним та його товаришем пального.

Суд погоджується з доводами сторони обвинувачення, що дійсно існує подія кримінального правопорушення, внаслідок якої потерпілому спричинено тілесні ушкодження та матеріальну шкоду. При цьому, як зазначив потерпілий, він будь-яких претензій до обвинуваченого не має, вартість ремонту автомобіля йому відшкодовано, що також підтверджується його розпискою.

Тоді як, відповідно до положень статті 337 КПК України, судовий розгляд проводиться стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, а прокурор відповідно може скористатись правом зміни кваліфікації.

Однак, під час судового розгляду прокурор таким правом не скористався, не зважаючи на те, що потерпілий та його представник не погоджувались з правовою кваліфікацією діяння.

Таким чином, суд, провівши судовий розгляд даного кримінального провадження в межах висунутого обвинувачення, дотримуючись принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості,  прийшов до висновку, що надані під час судового розгляду стороною обвинувачення докази не підтверджують, а навпаки спростовують вчинення громадянином В. злочину, в якому він обвинувачується.

Наразі вирок не набрав чинності, на нього може бути подана апеляційна скарга до Херсонського апеляційного суду  протягом 30 днів з дня його проголошення.

З текстом вироку можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень, здійснивши пошук за номером справи 662/1315/17.

За повідомленням прес-служби суду