У квітні 2018 року чоловік звернувся до суду з позовом до свого колишнього товариша про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення. 

Як вбачається з матеріалів постанови, позивач отримав половину квартири у спадщину (рештою володів його батько, який у квартирі не проживав) та за усною домовленістю тимчасово вселив у квартиру свого товариша, за що той повинен був оплачувати комунальні послуги. 

Коли ж у власника виникла необхідність вселити в дану квартиру дочку та онуку, «квартирант» добровільно звільнити помешкання відмовився. Та ще й виявилося, що створив чималі борги за комунальними платежами, внаслідок чого квартира була відключена від електропостачання.

Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 22 грудня 2017 року усунено перешкоди в користуванні належної частки квартири та виселено відповідача з її частини без надання іншого житла.

Однак, замість звільнити помешкання, товариш подав апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. В обґрунтування зазначав, що не існує жодних правових підстав для виселення його із займаної квартири без надання іншого благоустроєного житла.

Колегія суддів Черкаського апеляційного суду дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач не є наймачем даного житла на підставі договору найму житла. Оскільки позивач є власником частки спірної квартири, а відповідач не є членом його сім’ї, не перебуває з ним у договірних відносинах,  суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про його виселення з квартири.

Таким чином, оскаржуване рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, всебічно досліджених матеріалах справи, постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і підстав в межах доводів апеляційної скарги для його скасування не вбачається.

Апеляційну скаргу  суд  залишив без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

За повідомленням прес-служби суду