Таке рішення колегія суддів Сумського апеляційного суду прийняла розглянувши апеляційну скаргу представника власника майна на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду міста Сум, якою було задоволено клопотання слідчого про накладення арешту на майно особи.

Як вбачається з матеріалів справи, наразі Служба безпеки України в Сумській області проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 27, частиною другою статті 15 – частиною другою статті 346 Кримінального кодексу України. Правоохоронні органи розслідують обставини, які на їхню думку, «вказують на причетність підозрюваного до готування на вчинення тяжкого злочину проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднання громадян та злочинів проти журналістів, передбаченого частиною другої статті 364 Кримінального кодексу України». В помешканні підозрюваного було проведено обшук, в результаті якого правоохоронці вилучили мобільний телефон та сім-карти. Слідчий звернувся до слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми з клопотанням про накладення арешту на майно особи. Обгрунтовував тим, що в органів досудового розслідування є достатні підстави вважати, що вилучене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегло на собі його сліди, а також містить інші відомості, які можуть бути використані, як доказ у даному кримінальному провадженні. Суд першої інстанції клопотання задовольнив.

З таким рішення не погодився адвокат підозрюваного і подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою в задоволенні клопотання слідчого відмовити. Мотивував тим, що дана ухвала є незаконною, зокрема з огляду на те, що дозвіл слідчого судді на вилучення телефону суперечить вимогам ст.159 КПК України, відповідно до якої тимчасовий доступ до мобільних терміналів систем зв’язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких системах без їх вилучення.

Розглянувши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд відмовив апелянту у задоволенні його апеляційних вимог. На думку колегії суддів, доводи клопотання слідчого та додані до нього матеріали містять достатньо даних, які вказують на відповідність конкретно зазначеного в клопотанні майна критеріям ст.98 КПК України, а відтак з урахуванням загальних засад кримінального судочинства (ст.7, 9, 13, 16, 22 23, 26 КПК України) та загальних правил застосування заходів забезпечення кримінального провадження (статті 132 КПК України) вважає, що в даній ситуації арешт майна відповідає інтересам та потребам досудового розслідування. Такий вид втручання у права та законні інтереси підозрюваного спрямований на встановлення фактичних обставин справи, арештоване майно можливо використати як доказ обґрунтованості причетності або непричетності останнього до вчинення злочину.

За повідомленням прес-служби суду