Однією з найбільш істотних складових правової реформи, започаткованої у нашій державі, є судово-правова реформа. Вона здійснюється в аспекті вдосконалення законодавчих засад організації і діяльності органів судової влади, забезпечення її незалежності, неупередженості, доступності, впровадження у національне законодавство міжнародно-правових стандартів захисту прав людини в судовому порядку.

 Суспільство ставить все більш високі вимоги до відправлення судочинства.

Формування судової влади, якісно новий рівень здійснення правосуддя у значній мірі залежить від професійних та моральних якостей ключової фігури правосуддя – судді. Відповідно до ст. 1 Закону України „Про статус суддів” професійні судді є носіями судової влади в Україні і здійснюють судочинство незалежно від законодавчої і виконавчої влади. Саме це й відрізняє їх від представників інших правничих професій. Суддя має особливий суспільно правовий статус. Кожний суддя уособлює судову владу у своїй діяльності. Діяльність судді як правника має найвищу соціальну значущість, оскільки через неї забезпечується верховенство права, справедливість, захист прав та свобод громадян, конституційного ладу та суспільних інтересів. Суддя – це харизматична та мудра індивідуальність.

Досвід Франції, Нідерландів, Іспанії, інших демократичних держав не тільки Європи, але й цілого світу свідчить, що здійснення судово-правової реформи та підвищення статусу судової влади у державі не можливий без професійної підготовки суддів у спеціалізованому державному навчальному закладі суддівської освіти. Такі навчальні заклади, першим серед яких була Школа Магістратури у Франції, існують у переважній кількості країни Європи, зокрема, крім перелічених вище, у Португалії, Німеччині тощо.

Аналогічні принципи організації підготовки майбутніх суддів покладені і в основу створення навчальних закладів суддівської освіти у країнах постсоціалістичного простору, наприклад, у Румунії, Болгарії, Естонії, Латвії, Литві, Албанії, Польщі, Молдові, Боснії-Герцоговині, Росії тощо, створених за активної підтримки Ради Європи. Навчальні заклади суддівської освіти є у переважній більшості країн світу. Саме на них державою покладений обов'язок формування корпусу професійних суддів.

Академія суддів України, створена за міжнародними зразками у ході судової реформи, є чи не наймолодшим навчальним закладом суддівської освіти у Європі та світі. Однак за два роки свого існування вона вже встигла позитивно зарекомендувати себе, здійснюючи підвищення кваліфікації суддів, працівників апарату судів загальної юрисдикції, державної судової адміністрації у Києві та у 7 регіональних відділеннях, що розташовані у містах Дніпропетровську, Донецьку, Львові, Одесі, Севастополі, Харкові та Чернівцях. У найближчому майбутньому Академія суддів України розпочне підготовку кандидатів на посаду судді, розширить свою діяльність щодо науково-методичного забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції та Конституційного Суду України.

Розуміння необхідності утворення Академії суддів України знайшло відображення в Законі України „Про судоустрій України”. Стаття 129 цього закону визнає необхідним функціонування Академії суддів, яка, поряд з іншими, повинна виконувати завдання щодо підготовки кадрів на посади суддів із числа осіб, які мають вищу юридичну освіту, та підвищення кваліфікації суддів і працівників апарату судів. Потреба в Академії суддів зумовлена не лише необхідністю максимального наближення суддівського навчання та підвищення кваліфікації суддів до практики правосуддя, а й тим, що суддівська спільнота й органи самоврядування суддів повинні мати вирішальний вплив на визначення змісту, методики та організації навчання.

Запроваджена система суддівської освіти в межах Академії дає можливість вирішити ряд ключових питань формування суддівського корпусу. Зокрема, дає можливість відбору на конкурсних засадах високоморальних, високопрофесійних та відповідальних претендентів і сприяє поглибленню їхніх знань для подальшої суддівської діяльності. Крім цього, зводить до мінімуму ризик потрапляння до суддівського корпусу випадкових, професійно та морально не підготовлених осіб, та створює умови для формування стереотипу поведінки судді як носія судової влади в державі, наділеного важливими повноваженнями під час здійснення правосуддя. Вироблення такого стереотипу спрямоване на зменшення ризику необґрунтованого надання Верховною Радою України повноважень судді безстроково.

Запровадження такої системи дає змогу державі упродовж часу спостереження і постійного контролю за поведінкою спочатку претендента, а потім вперше призначеного на посаду судді, законодавчим механізмом реально впливати на формування світогляду судді, а не залишатися осторонь процесу.

 Академія суддів України є справжнім навчальним, науково-методичним центром, аналогів якого в Україні до цього часу не було.