Участь Академії суддів України в засіданні «круглого столу» з  обговорення експертного висновку Ради Європи на проект Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підготовлений на запит Міністерства юстиції України. Київ, Великий конференц-зал Академії наук України, 5 лютого 2010 р.

 

У засіданні «круглого столу»  взяли участь Голова представництва Європейського Союзу в Україні Жозе Мануел Пінту Тейшейр, представник Генерального секретаря Ради Європи з координації програм співробітництва в Україні Аке Петерсен,  а також  експерти Ради Європи Венеціанської комісії, представники Міністерства юстиції України, Верховного Суду України, Ради суддів України, Вищого адміністративного суду України, Вищої ради юстиції, комітету Парламенту з питань правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Державної судової адміністрації України, міжнародних організацій, зокрема: USAID (Проект «Україна: Верховенство права»), Центру політико-правових реформ, інші представники громадськості, а також науковці Академії правових наук і Академії суддів України.

Відкрив засідання «круглого столу» Міністр юстиції України Микола Оніщук, який підкреслив, що дуже важливо, щоб при підготовці законопроекту «Про судоустрій і статус суддів»  були максимально впроваджені європейські стандарти.

Презентували експертний висновок на проект Закону України «Про судоустрій і статус суддів» експерти Ради Європи: Матті Пеллонпяа, суддя Вищого адміністративного суду Фінляндії, колишній суддя Європейського Суду з прав людини, Степан Гасс, заступник голови Базельського апеляційного суду та член Венеціанської комісії Джеймс Гамільтон.

В обговоренні експертного висновку взяли участь широке коло учасників «круглого столу».

 

Законопроект «Про статус суддів і судоустрій» від 08. 07. 2008 р., висновок щодо якого обговорювався на засіданні «круглого столу», було підготовлено Комітетом з питань правосуддя Верховної Ради України в результаті об’єднання попередніх двох законопроектів «Про судоустрій України» і «Про статус суддів» від 27 грудня 2006 р. Останні законопроекти були підготовлені Національною комісією зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права і прийняті Верховною Радою України 3 квітня 2007 р. у першому читанні.

Згідно з цими двома законопроектами Академія суддів України мала стати Національною школою суддів України, як цього вимагають відповідні рішення Комітету Міністрів Ради Європи, Європейської хартії про закон «Про статус суддів» та як це здійснюється у переважній більшості країн Європи.  Законопроекти також передбачили проходження кандидатами на посаду судді обов’язкової підготовки  в Національній школі суддів України. Безперервну підготовку (тренінг) працюючих суддів також мала здійснювати Національна школа суддів України на підставі державного замовлення. Для забезпечення науково-дослідної діяльності при Національній школі суддів України передбачалося створення Науково-дослідного інституту судівництва.

В обговоренні  питань підготовки суддів ректор Академії суддів України Ірина Войтюк зазначила, що багато напрацювань Національної комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права, що стосується Академії суддів України просто зникли зі статей  законопроекту «Про судоустрій і статус суддів».

            Підготовка до роботи  на посаду судді за цим законопроектом  має здійснюватися замість Академії суддів України «спеціалізованими юридичними вищими навчальними  закладами четвертого рівня акредитації», що викликає щонайменше подив із точки зору європейських стандартів.

             Наразі юридичні факультети вузів, яких в Україні  288 (!), дають теоретичні знання, але не приділяють достатньо уваги формуванню практичних навиків. Теоретична спрямованість навчального процесу юристів призводить до того, що особи, які закінчили ці вузи і претендують на посади суддів, не мають належної спеціальної підготовки і, як правило, не готові з першого дня своєї роботи до здійснення правосуддя, вони стикаються зі значними труднощами в розумінні свого статусу, виконанні службових обов'язків. У молодих  суддів виникають проблеми в організації свого робочого місця, веденні судових процесів, оцінці доказів, виготовленні документів, зверненні постановлених судових рішень до виконання. У них виникає ціла низка запитань із приводу розуміння самостійності суду і незалежності судді, правил поведінки на робочому місці та в судовому процесі,  в стосунках з учасниками судового процесу, умінні пояснити людям суть прийнятих  рішень, їх мотивування і законодавче обґрунтування.

              Безумовно, що простіше навчити студентів знанням законів, кодексів, ніж дати їм знання правозастосовної діяльності та її методології.            Академічна професійна підготовка суддів має бути зорієнтована на формування у них   знань та навичок, необхідних у роботі.  Кандидат на посаду судді повинен   мати не лише знання законів, але й уміння  правильного їх застосування в кожному конкретному випадку.

             У разі позбавлення Академії функції первинної підготовки суддів цей процес втратить свою практичну спрямованість. Підготовка суддів в Академії суддів України не обмежується навчанням як вивченням теорії, а насамперед передбачає здобуття практичних навичок і вмінь та конкретного спеціального досвіду суддівської роботи.

Підготовка кандидатів на посаду судді в Академії суддів України виходить за межі вузівського фахового навчання і включає дисципліни, які є базовими для виконання функцій судді.

Аналіз законопроекту «Про судоустрій і статус суддів» свідчить про те, що він містить зовсім непридатні положення щодо первинної підготовки суддів у спеціальних юридичних вищих навчальних закладів четвертого рівня акредитації, оскільки судова гілка влади буде позбавлена власного закладу суддівської освіти, що суперечить європейським стандартам.

  Так, у висновку № 4 Консультативної ради європейських суддів щодо належної первинної підготовки та підвищення кваліфікації суддів на національному та європейському рівнях від 27 листопада 2003 року  зазначено (п.16), що судова влада повинна відігравати основну роль або сама бути відповідальною за організацію та нагляд за навчанням суддів.

            Потреба у діяльності Академії суддів України зумовлена не лише необхідністю максимального наближення суддівського навчання та підвищення кваліфікації суддів до судової практики, а й тим, що суддівська спільнота і органи самоврядування суддів повинні мати вирішальний вплив на визначення змісту, методики та організації навчання.

            Досвід країн Європи, зокрема, Франції, Німеччини, Іспанії, Португалії та інших країн постсоціалістичного простору, наприклад Румунії, Болгарії, Албанії, Польщі, Молдови, Боснії - Герцеговини, Казахстану, Грузії, а також Росії свідчить про те, що професійна підготовка суддів здійснюється у  закладах суддівської освіти - в інститутах магістратури, школах та академіях суддів.

Питання підготовки суддів вже декілька років є пріоритетним напрямком діяльності навіть Ради Європи, як охоронця прав і свобод особи. Рада Європи активно підтримує створення спеціалізованих закладів освіти у постсоціалістичних країнах, оскільки професійна підготовка суддів сприяє незалежності судової влади і повинна забезпечити суддів теоретичними і практичними знаннями, а також професійними навиками, які потрібні при виконанні їхніх функцій.

  Створення у 2003 р. Академії суддів України і послідуюча її діяльність визнано експертами Ради Європи «дуже позитивним фактором, що означає добру волю держави гарантувати кожному судді право на здобуття високої професійної кваліфікації».

За період діяльності Академія суддів України здобула міжнародне визнання, оскільки  входить до Лісабонської мережі закладів суддівської освіти із 46 країн - членів Ради Європи.

Разом з тим, законопроект «Про судоустрій і статус суддів» є єдиним документом в Україні, в якому зникла як сама назва Академії суддів України, так і її завдання щодо підготовки кандидатів на посади  та підвищення кваліфікації працюючих суддів. Наразі в інших законопроектах значна роль відводилася Академії суддів України у вирішенні питань забезпечення судів кваліфікованими кадрами суддів та працівників апарату. Наприклад, у проекті Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення механізму добору суддів та притягнення їх до відповідальності», який розроблено Міністерством юстиції України на виконання доручення Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2009 р., положення про статус, структуру та завдання Академії суддів України знайшли відображення в п‘яти статтях.

На жаль, в експертному висновку Ради Європи від 20 жовтня 2009 р. на законопроект «Про судоустрій і статус суддів» його положення щодо підготовки суддів  не аналізувалися. Лише в розділі рекомендацій експертного висновку зазначено, що «питання підготовки й підвищення кваліфікації суддів мають належати до повноважень судової гілки влади».

Професійна підготовка суддів має бути зорієнтованою на формування у них знань та навичок, потрібних при зайнятті посади судді. Лише підготовлений суддя зможе своїми судовими рішеннями здійснювати захист конституційних прав і свобод людини, законність та правопорядок у державі. Така підготовка буде також гарантією їхньої незалежності й безсторонності згідно з вимогами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За таких умов професійна підготовка суддів в Академії суддів України сприятиме здійсненню правосуддя на засадах верховенства права, забезпечення прав і свобод людини та утвердження незалежності судової влади.

Інші виступаючі при обговоренні експертного висновку, зокрема, заступник голови Ради суддів України, суддя Верховного Суду України Олександр Волков та голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко також відмітили велику роль Академії суддів України в підготовці суддів, набутті ними необхідних практичних навиків  у роботі.

Насамкінець засідання «круглого столу» експерти Ради Європи висловили вдячність усім  учасникам за надані пропозиції, після аналізу яких вони оновлять свій експертний висновок на проект Закону України «Про судоустрій і статус суддів».